Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 369/1052/17
провадження № 61-31553св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представники відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2017 року у складі судді Дубас Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення від права на спадкування.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року у справі № 369/737/15 за ОСОБА_3 в порядку спадкування визнано право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0979 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказану земельну ділянку, яка була виділена для родини ОСОБА_1 (на ім`я померлого чоловіка як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС), остання оформила на свого батька ОСОБА_8, який у свою чергу залишив розписку зі своїм підписом про те, що після його смерті земельна ділянка підлягає переоформленню на ім`я позивачки попри можливе бажання його синів заволодіти цією земельною ділянкою.
Позивачка зазначає, що у травні 2012 року з метою свого збагачення відповідач таємно зняв ОСОБА_8 із місця реєстрації прописки та забрав його від позивачки, яка доглядала батька на підставі розпорядження Дарницької районної державної адміністрації м. Києва "Про матеріали опікунської ради".
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 не надавав батькові належної допомоги та лікування, створюючи йому умови, не придатні для спокійного проживання, що спричинило постійні нервові напади та два інсульти, забирав у нього усю пенсію та гроші. Піклуванням здоров`я та лікуванням батька займалася лише ОСОБА_1 до виписки його з місця проживання.
У зв`язку з викладеним позивачка просила усунути відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_8 за законом на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0979 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх судових інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 серпня 2017 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Свої судові рішення суди мотивували тим, що доказів, які б були достатніми для усунення відповідача від права на спадкування, позивач суду не надав. Судами зазначається, що для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення має бути пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. У даній справі суд не встановив обставин, за яких можливо усунути від спадкування спадкоємця за законом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року № 610/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що безпорадний стан померлого ОСОБА_8 не було підтверджено належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що належне лікування спадкодавець отримував до 2012 року, тобто до моменту, коли відповідач протиправно зняв його з реєстрації в м. Києві та перевіз до смт Калинівка, позбавивши його права на отримання медичної допомоги в центральній районній лікарні Дарницького району м. Києва. На думку заявника, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки тому, що відповідач жодного разу не возив ОСОБА_8 до лікарів і протягом 2012-2014 років спадкодавець не отримував лікування до самої смерті.
Заперечень на касаційну скаргу відповідачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .
03 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лішуновою О. М. була заведена спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8
Спадщину після померлого прийняли його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_9, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори. (а.с. 67, 69)
ОСОБА_9 як спадкоємець першої черги відмовився від права на спадкування на користь ОСОБА_1 (а.с. 68)
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року було визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частини земельної ділянки площею 0,0979 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0037, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належала померлому на підставі Державного акту серії ЯЖ №018800 на право власності на земельну ділянку. (а.с. 107)
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року в цій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва було залишено без змін.
Згідно висновку довідки МСЕК м. Києва серія КИО-1 № 011107 від 01 червня 1998 року ОСОБА_8 був інвалідом 1-ї групи Великої Вітчизняної Війни та за станом здоров`я потребував постійної сторонньої допомоги. Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 1517 громадянку ОСОБА_1 призначено помічником громадянину ОСОБА_8 (а.с.12).
Відповідно до виписок із медичної карти хворого ОСОБА_8 вбачається, що останній постійно із переривами короткотривалого проміжку часу перебував на стаціонарному лікуванні в центральній районній лікарні Дарницького району м. Києва (а.с.13-18).
З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ОСОБА_8 володів земельною ділянкою площею 0,0979 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0037, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя померлий не склав заповіт. Спадкоємцями першої черги за законом є його діти ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_1
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.