Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 369/1351/16-ц
провадження № 61-8378св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2016 року у складі судді Волчка А. Я. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 30 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала у борг 65 000,00 доларів США зі сплатою 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком до 30 серпня 2017 року.
30 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 січня 2000 року.
У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 01 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 117 051,08 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом - 63 051,08 доларів США, процентів - 54 000,00 доларів США.
У рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 117 051,08 доларів США, що в еквіваленті 2 990 655,09 грн, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило на підставі договору іпотеки від 30 серпня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу квартири від свого імені на підставі договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім цього, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд виселити ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2016 року у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність договору про позасудове врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку. Відповідно до пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку. Проте суду не надано доказів, що предмет іпотеки є єдиним нерухомим майном, яке перебуває у його власності та використовується ним як місце постійного проживання. Крім цього, суду не надано жодного доказу вартості предмета іпотеки станом на час звернення до суду або розгляду справи. Також банк не довів те, що спірне нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці, належить саме відповідачам.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що всупереч вимог статей 10,11, 60 ЦПК України 2004 року, частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які підлягають обов`язковому встановленню у рішенні суду у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, суду не подано жодних доказів вартості предмета іпотеки станом на час звернення до суду або розгляду справи; не подано опису нерухомого майна, його технічних характеристик, точної адреси місця розташування, його фактичного власника на час спору. Крім цього, ПАТ КБ "ПриватБанк" не довів належність спірного майна саме відповідачам, оскільки позивач надав не свідоцтво про право власності на квартиру, а ксерокопії договору іпотеки та паспортів іпотекодавців. Вартість спірного майна не визначена і не доведена, що позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити співмірність та обґрунтованість позовних вимог позивача з вартістю іпотечного майна.
Позивачем не надано також доказів звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, одним із способів, які передбачені договором іпотеки від 30 серпня 2007 року або Законом України "Про іпотеку", як і не надано доказів надсилання боржнику повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог банку, у разі звернення стягнення на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час до суду за захистом порушених прав. Позивач надав суду усі належні докази, необхідні для правильного вирішення спору, у тому числі копії кредитного та іпотечного договорів, а також копії правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, переданий в іпотеку.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Фактичні обставини, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала у борг 65 000,00 доларів США зі сплатою 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком на 30 серпня 2017 року.
30 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 січня 2000 року.
Відповідно до пункту 27 договору іпотеки від 30 серпня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: