Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 175/5093/15-ц
провадження № 61-24317св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у складі судді Реброва С. О. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
21 грудня 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"; банк), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"; банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому з урахуванням заяви про уточнення вимог від 06 квітня 2016 року, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 11 квітня 2006 року станом на 31 липня 2015 року у сумі 22 236 грн 20 коп., із яких: 12 316 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 8 007 грн 66 коп. - заборгованість за відсотками, 377 грн - пеня та комісія, 500 грн - штраф (фіксована частина) та 103 грн 06 коп. - штраф (відсоткова складова).
Банк обґрунтовував вимоги тим, що 11 квітня 2006 року між ним і відповідачем укладений кредитний договір шляхом підписання заяви, відповідно до умов якої останньому наданий кредит у сумі 2 000 грн зі сплатою 3 % щомісячно (із розрахунку 360 днів на рік) із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Картка № НОМЕР_1 .
У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Крім того, сторони дійшли згоди про те, що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають договір надання банківських послуг.
22 червня 2006 року відповідач звернувся до банку з заявою про збільшення ліміту до 3 460 грн зі сплатою 3 % щомісячно (із розрахунку 360 днів на рік) із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Картка № НОМЕР_1 .
У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
14 серпня 2008 року ОСОБА_1 подав до банку заяву для випуску картки з фото. Картка № НОМЕР_1 .
У цій заяві вказано, що кредитний ліміт становить 2 000 грн, відсоткова ставка - 36 % річних, термін повернення відповідає строку дії картки, порядок погашення - 7 % від суми заборгованості щомісячно.
07 лютого 2007 року позичальник подав заяву про збільшення кредитного ліміту до 3 700 грн зі сплатою 36 % річних із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (до квітня 2008 року). Картка № НОМЕР_2 .
У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
У подальшому кредитний ліміт неодноразово змінювався - 26 червня 2007 року до 5 000 грн, 12 лютого 2009 року до 4 500 грн, 04 квітня 2011 року до 9 200 грн, 02 травня 2011 року до 9 700 грн та 20 липня 2011 року до 12 700 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань виникла заборгованість у вищевказаному розмірі, яку банк просив з нього стягнути.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 11 квітня 2006 року у сумі 22 236 грн 20 коп., із яких: 12 316 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 8 007 грн 66 коп. - заборгованість за відсотками, 377 грн - пеня та комісія, 500 грн - штраф (фіксована частина) та 103 грн 06 коп. - штраф (відсоткова складова).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд вважав доведеним факт неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором і наявності непогашеної заборгованості, яка підлягає стягненню на користь банку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
При апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року у частині стягнення штрафів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком районного суду про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками пенею та комісією, вважаючи такі вимоги обґрунтованими.
При цьому визнав неможливим одночасне стягнення і штрафів, і пені за одне й те саме правопорушення - несвоєчасне виконання зобов`язання, у зв`язку з чим відмовив у стягненні штрафів.
Суд апеляційної інстанції відхилив заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності з урахуванням того, що вона до суду першої інстанції не подавалася. Крім того, суд зазначив, що останній платіж за кредитним договором здійснений 30 червня 2015 року, а позов поданий 21 грудня 2015 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 257 ЦК України.
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову АТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 175/5093/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року зупинено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник посилається на те, що при розгляді даної справи суди попередніх інстанцій не врахували тієї обставини, що він не був ознайомлений з Умовами та Правилами і не підписував їх, тому вони не є частиною кредитного договору.
При користуванні кредитною карткою йому не було відомо про збільшення кредитного ліміту в односторонньому порядку з ініціативи банку, у зв`язку з чим вимоги про стягнення заборгованості за кредитом і відсотками є необґрунтованими.
Довідка банку про збільшення кредитного ліміту не є належним доказом, який підтверджує його волевиявлення змінити суму кредиту.
Суди всупереч нормам матеріального права не застосували наслідків спливу позовної давності.
Зокрема суди не звернули увагу на те, що відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на момент подання позову) кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у зв`язку з чим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
На переконання заявника він не повинен був подавати заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Обставини справи
Суди встановили, що 11 квітня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № SAMDN 22000006700393 шляхом підписання заяви, відповідно до умов якої останньому наданий кредит у сумі 2 000 грн зі сплатою 3 % щомісячно (із розрахунку 360 днів на рік) із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Картка № НОМЕР_1 .У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Cторони дійшли згоди про те, що дана заява разом із Умовами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають договір надання банківських послуг.
22 червня 2006 року відповідач звернувся до банку з заявою про надання кредиту у розмірі 3 460 грн зі сплатою 3 % щомісячно (із розрахунку 360 днів на рік) із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Картка № НОМЕР_1 . У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
14 серпня 2008 року ОСОБА_1 подав до банку заяву про надання кредиту у сумі 2 000 грн зі сплатою 36 % річних із терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Порядок погашення - 7 % від суми заборгованості щомісячно.
Картка № НОМЕР_1 .
07 лютого 2007 року позичальник подав заяву про збільшення кредитного ліміту до 3 700 грн зі сплатою 36 % річних із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (до квітня 2008 року). Картка № НОМЕР_2 .
У заяві визначений порядок погашення кредиту - щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 21 березня 2016 року у подальшому кредитний ліміт неодноразово змінювався - 26 червня 2007 року до 5 000 грн, 12 лютого 2009 року до 4 500 грн, 04 квітня 2011 року до 9 200 грн, 02 травня 2011 року до 9 700 грн та 20 липня 2011 року до 12 700 грн.
Станом на 31 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 22 236 грн 20 коп., із яких: 12 316 грн 48 коп. - заборгованість за кредитом, 8 007 грн 66 коп. - заборгованість за відсотками, 377 грн - пеня та комісія, 500 грн - штраф (фіксована частина) та 103 грн 06 коп. - штраф (відсоткова складова), яку банк просив стягнути з відповідача.
При розгляді справи в апеляційному суді, 08 лютого 2017 року, ОСОБА_1 подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія частково приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.
У частині першій статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з вирішенням судами попередніх інстанцій вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, пені та комісії, тому оскаржені рішення підлягають касаційному перегляду лише в цій частині.
Статтею 213 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.