Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 704/1023/16-ц
провадження № 61-33361св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Черкаської області
від 25 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В., Пономаренка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованостіза кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 23 січня 2012 року між
ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн
у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом
з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на 31 травня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 27 976,98 грн, яка складається
із: заборгованості за кредитом - 1 975,62 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 20 613,44 грн; пені та комісії - 3 579,49 грн,
а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил
надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина)
та 1 308,43 грн - штраф (процентна складова).
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 27 976,98 грн заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року у складі судді Дяченка Д. О. в задоволенні позову
ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено у зв`язку зі спливом позовної давності.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком пропущено загальну позовну давність на звернення до суду для захисту свого порушеного права, що в силу вимог частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2017 рокуапеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 27 976,98 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 1 975,62 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 20 613,44 грн; заборгованості за пенею і комісією - 3 579,49 грн, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1 308,43 грн - штраф (процентна складова). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим
у нього утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню, тому позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№ 704/1023/16-ц з Тальнівського районного суд Черкаської області.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
10 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив обставини справи та помилково скасував законне рішення суду першої інстанції. Вважає, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом із пропуском позовної давності, а доказів поважності пропуску не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 січня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір
б/н, за умовами якого банк надав кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн
у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Універсальна" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі
36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця заява разом
із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг
і Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодилився з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток "Універсальна" "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Термін дії кредитної картки, яка була видана ОСОБА_1 у зв`язку із укладенням між сторонами кредитного договору б/н від 23 січня
2012 року - липень 2015 року (а.с. 118).
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 23 січня 2012 року, утворилася заборгованість у розмірі
27 976,98 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 1 975,62 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 20 613,44 грн; заборгованості за пенею і комісією - 3 579,49 грн, штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн -штраф (фіксована частина), 1 308,43 грн - штраф (процентна складова)
(а.с. 8-9).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.