ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Верхацький І.В. (довіреність №14-193 від 17.05.2019)
відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради
про стягнення 5 332 877,98 грн.
У зв`язку з відрядженням судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.10.2019, який наявний в матеріалах справи.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради заборгованості в сумі 3 981 854,40 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого позивачем відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 № 1679/1617-ТЕ-20, а також пені в сумі 416 084,73 грн., трьох процентів річних в сумі 211 862,74 грн. та інфляційних втрат в сумі 723 076,11 грн. за прострочення платежів.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.03.2019 (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг в сумі 3 981 854,40 грн, інфляційні втрати в сумі 723 076,11 грн, три проценти річних в сумі 211 862,74 грн. В решті позову (про стягнення пені в сумі 416 084,73 грн.) відмовлено.
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (колегія суддів у складі: Стойка О.В., Барбашова С.В., Пушай В.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
4. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 скасувати в частині відмови у стягненні пені та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Оскаржуючи судові рішення в частині відмови в стягненні пені, НАК "Нафтогаз України" звертає увагу на неправильне застосування судами норми статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", пункту 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику".
6. Скаржник зазначає про те, що місцевий та апеляційний господарські суди здійснили неправомірну підміну юридичних понять енергопостачання та газопостачання.
7. Скаржник також зауважує, що неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" підтверджується постановою Верховного Суду України від 16.10.2018 у справі № 913/65/18.
Аргументи інших учасників справи
8. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. Судами попередніх інстанції встановлені наступні обставини:
- укладення між сторонами 04.10.2016 договору купівлі-продажу природного газу №1679/1617-ТЕ-20, за умовами пункта 1.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору;
- порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання;
- підписання сторонами актів прийому-передачі природного газу протягом жовтня - листопада 2016 року на загальну суму 3 981 854,40 грн.;
- факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого природного газу у строк, встановлений пунктом 6.1. договору, що є підставою для нарахування на підставі статті 625 ЦК України та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 211862,74 грн., інфляційних втрат в розмірі 723076,11 грн.
Вказані обставини сторонами не заперечувались.
10. Судами також встановлено, що на виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 3 981 854,40 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 1 335 152,46 грн., від 30.11.2016 на суму 2 646 701,94 грн., відповідачем умови договору щодо оплати вартості поставленого протягом жовтня - листопада 2016 року природного газу виконувались неналежним чином, у зв`язку з чим станом на час подання позову за останнім утворилась заборгованість за зобов`язаннями жовтня - листопада 2016 року на загальну суму 3 981 854,40 грн., з вимогою про стягнення якої звернувся позивач.
11. Також, через неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого природного газу позивачем були нараховані на підставі статті 625 ЦК України 3% річних в сумі 211862,74 грн., інфляційні втрати в сумі 723076,11 грн. та пеня в сумі 416084,73 грн.
12. За наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних у розмірі заявлених позовних вимог.
13. При цьому, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 416 084,73 грн. судами було відмовлено у зв`язку з тим, що нарахування неустойки за простроченими зобов`язаннями покупця в частині заявленого позивачем періоду суперечить приписам пункта 2 статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Стаття 1
Метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2020 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
15. Абзац другий Статті 2
Встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
16. Пункт 1.5 статті 1
Енергоносії - кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV
17. Абзац перший частини першої статті 1
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV
18. Частина перша статті 193
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV
19. Частина перша статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
20. Частина третя статті 549
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
21. Стаття 610
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
22. Частина перша статті 74
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
23. Частина перша статті 85
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
24. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Пункт 1 частини першої статті 308
27. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
28. Стаття 309
1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
29. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.
30. Підставою подання касаційної скарги стала незгода позивача з відмовою у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 416 084,73 грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати спожитого природного газу у період жовтня-листопада 2016 року.
31. Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.