1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


25 вересня 2019 року

м. Київ


справа № 725/1716/17-ц

провадження № 61-39611св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.

Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,


учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Врітофлор Лімітед",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018року у складі судді Іщенко І. В. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів


У квітні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Врітофлор Лімітед" (далі - ТОВ "Врітофлор Лімітед"), про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію.


Свої вимоги обґрунтовували тим, що 23 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 24-096/08-КЛ.


Із метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 24-096/08-ДИ01, посвідчений 23 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за № 4082. Крім того, між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 24-096/08-ДИ02, посвідчений 23 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за № 4083.


01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на належне позивачу майно: рішення індексні номери: 32158071, 32158949, 32158555 від 01 листопада 2016 року "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" про реєстрацію за ТОВ "ФК "Поліс" права власності на нежитлові приміщення, площею: 62,50 кв. м, 129,30 кв. м, 164,70 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .


Вважають, що ТОВ "ФК "Поліс" звернуло стягнення на предмети іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності поза межами трирічного строку давності звернення стягнення за споживчим кредитом, без належних на те юридичних підстав, встановлених законом, за відсутності повноважень на звернення стягнення суми боргу за кредитним договором в іноземній валюті, без подання документів, що підтверджують факт заборгованості, а отже, без доведення факту прострочення та суми боргу належними доказами, а саме: оригіналом виписки з рахунку позичальника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, без оцінки майна відповідно до вимог законодавства, без згоди іншого з подружжя на включення до договору іпотеки застереження про перехід права власності на предмет іпотеки як спосіб звернення стягнення на нього. Таким чином, рішення про державну реєстрацію на предмет іпотеки прийняте із грубим порушенням вимог законодавства, їхніх прав та законних інтересів.


Посилаючись на викладене, позивачі просили визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію за ТОВ "ФК "Поліс" права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .


Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними і скасовані рішення індексні номери: 32158071, 32158949, 32158555 від 01 листопада 2016 року "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" про реєстрацію за ТОВ "ФК "Поліс" права власності на нежитлові приміщення, площею: 62,50 кв. м, 129,30 кв. м, 164,70 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат.


Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що звернувшись з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором кредитор - ВАТ "ВТБ Банк" скористався правом передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України та змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 24.096/08-КЛ, встановивши його моментом пред`явлення вимоги, а саме 27 серпня 2009 року. Отже, строк давності щодо суми кредиту та відсотків за його користування почав обчислюватися з 27 серпня 2009 року і сплив у серпні 2012 року, а отже, у порядку статті 266 ЦК України щодо додаткових вимог, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки строк позовної давності також почав обчислюватися з 27 серпня 2009 року і сплив 27 серпня 2012 року. При цьому, станом на дату відступлення прав новому кредитору, а також звернення нового кредитора із заявою про усунення порушень та заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, строк позовної давності щодо вимог за кредитним договором та договором іпотеки збіг, а тому в силу пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитор не вправі звертати стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку і його вимоги в позасудовому порядку не підлягали задоволенню, зокрема, щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки. За вказаних обставин звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки відбулося із порушенням строків давності, що суперечить вимогам чинного законодавства, відтак, таке рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню. Крім того, договір іпотеки не містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а у пункті 5.4 чітко передбачено, що набуття права власності на предмет іпотеки може набуватися виключно за договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Кожним із подружжя надавалася згода виключно на передачу в іпотеку належного другому з подружжя майна. При цьому, жоден із подружжя не давав згоди на відчуження спірного майна в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застережень, що міститься в іпотечних договорах, шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього чи на окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, відсутність ліцензії на здійснення операцій у валюті у ТОВ "ФК "Поліс" не дає йому права звертати стягнення на заборгованість за кредитом та відсотками у іноземній валюті, і як наслідок звертати стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує фінансовий кредит у іноземній валюті. Оскільки ТОВ "ФК "Поліс" не підпадає під визначення кредитної установи (банку), то не вправі набувати права вимоги за фінансовими (банківськими) кредитами, тому будь - які вимоги щодо виконання зобов`язань за фінансовим кредитом такою компанією суперечить положенням законодавства. ТОВ "ФК "Поліс" як факторингова компанія не має право нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки вона не є кредитною установою, яка надає та обслуговує кредити в іноземній валюті.


Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 29 травня 2018року рішення суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання на не укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, неотримання окремої згоди на включення до іпотечного договору застереження про визнання права власності на предмет іпотеки, не проведення оцінки майна, неотримання ТОВ "ФК "Поліс" індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, а також неподання документів, на підставі яких нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію права власності як правові підстави відмови в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Змінюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О. прийнято оспорювані рішення "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" 01 листопада 2016 року, тобто після закінченні строку дії договору іпотеки № 24-096/08-ДИ01 укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. 23 липня 2008 року зареєстрованим за номером 0482 та договору іпотеки № 24-096/08-ДИ02 між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. 23 липня 2008 року зареєстрованим за номером 0483. При цьому договір іпотеки відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" і є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель на власний розсуд може згідно зі статтею 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором. Надання згоди другому з подружжя на передачу в іпотеку спільного сумісного майна на умовах на його розсуд свідчить про наявність згоди на включення до іпотечного договору застереження про позасудове врегулювання шляхом визнання права власності.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників


У липні 2018 року ТОВ "ФК "Поліс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 лютого 2018року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 29 травня 2018року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що посилання позивачів на будь-які положення Закону України "Про захист прав споживачів" і відповідно обґрунтування ними своїх позовних вимог є безпідставним, оскільки застосування положень цього Закону до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Крім того, коли провадження розподіллено саме до судді Іщенко І. Б. він відкрив провадження у справі, незважаючи на те, що судовий збір за подачу позовної заяви не було сплачено, оскільки доказів його сплати не долучено до матеріалів справи. Ухвалою від 12 жовтня 2017 року відмовлено у задоволені заяви про відвід судді Іщенко І. Б., у тексті якої не міститься будь-яких мотивів щодо спростування доводів заяви про відвід. Судом взагалі не направлялось повідомлення про день, час та місце судового засідання третій особі.


У лютому 2019 року ТОВ "ФК "Поліс" подало до Верховного Суду письмові пояснення.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.


Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.


Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року касаційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 344/16760/14-ц.


Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відновлено касаційне провадження у справі.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.


За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.


Позиція Верховного Суду


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у задоволенні позову.


Судом установлено, що 23 липня 2008 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 24-096/08-КЛ.


Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 24-096/08-ДИ01, посвідчений 23 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за № 4082.


Крім того, цього ж дня між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 24-096/08-ДИ02, посвідчений 23 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О. О. за № 4083.


У пункті 1.1 договорів іпотеки № 24-096/08-ДИ01 та № 24-096/08-ДИ02, сторони узгодили, що договір забезпечує вимоги, що витікають із правочину між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 кредиту від 23 липня 2008 року № 24-096/08-КЛ.


Сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань.


При цьому сторони передбачили, що зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань настає не пізніше 30 календарних днів із дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення з вимогою дострокового погашення (пункт 8.1).


Пунктом 3.1.4 договорів іпотеки передбачено, що у випадку невиконання зобов`язань за цим договором або за кредитним договором у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки.


Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2010 року за позовом ВАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ "ВТБ Банк" з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О. О., про визнання договору недійсним, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитними договором від 23 липня 2008 року № 24.096/08-КЛ в розмірі 3 307 701,92 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Зустрічний позов залишений без розгляду.


01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на належне позивачу майно за індексними номерами: 32158071, 32158949, 32158555 від 01 листопада 2016 року "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" про реєстрацію за ТОВ "ФК "Поліс" права власності на нежитлові приміщення, площею: 62,50 кв. м, 129,30 кв. м, 164,70 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .


Суд першої інстанції, з яким частково погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходили із того, що ВАТ "ВТБ Банк"згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, а отже, оскільки ТОВ "ФК "Поліс" зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, площею: 62,50 кв. м, 129,30 кв. м, 164,70 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, поза межами трирічного строку для звернення до державного реєстратора за вчиненням реєстраційних дій щодо набуття права власності на предмет іпотеки, така державна реєстрація підлягає скасуванню. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача за вчиненням реєстраційних дій становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника. Пред`явивши до суду позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВАТ "ВТБ Банк"змінило строк виконання зобов`язання, а отже, з урахуванням того, що забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, суди виходили із того, що ТОВ "ФК "Поліс", звертаючись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. для вчинення реєстраційних дій пропустив трирічний строк давності для задоволення своїх кредиторських вимог у позасудовому порядку.


Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.


Нормативно-правове обґрунтування


Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.


Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).


Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.


За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).


Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).


Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).



................
Перейти до повного тексту