Ухвала
07 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 305/2082/14-ц
Провадження № 14-557 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Пророка В. В.
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа: відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області із зазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що 31 серпня 2014 року приватним нотаріусом Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис № 3121, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежитлову будівлю магазину, площею 175,90 кв.м., яка розташована в будинку АДРЕСА_1, яка в свою чергу є предметом іпотеки в забезпечення забов`язань ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 28 листопада 2007 року № 2157. Крім того, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 3124, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на автомобіль Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який переданий у заставу згідно з договором застави № 943, посвідченого 22 червня 2007 року, на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 червня 2007 року № 943.
2. ОСОБА_1 вказувала, що зазначені виконавчі написи нотаріуса є таким, що не підлягають виконанню, оскільки у провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" ( далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами від 22 червня 2007 року № 934 та від 28 листопада 2007 року № 2157 на загальну суму 1 050 557,93 грн, що свідчить про існування між сторонами спору. Однак, нотаріус, вчиняючи виконавчі написи, не врахував та не перевірив факту безспірності заборгованості, не перевірив чи входить в перелік безспірних заборгованостей заборгованість, відносно яких було вчинено дані виконавчі написи, і чи була така заборгованість за договорами.
3. Ураховуючи наведене ОСОБА_1 просила суд: виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., зареєстрованого в реєстрі від 31 серпня 2014 року за № 3121 про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину, загальною площею 175,90 кв.м., що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 - визнати таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., зареєстрованого в реєстрі від 31 серпня 2014 року за № 3124 про звернення стягнення на автомобіль марки Тоуоta, моделі Auris, типу хетчбек легковий, номеркузова НОМЕР_2, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2007 - визнати таким, що не підлягає виконанню.
4. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення суду мотивоване тим, що будівля, на яку запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом від 31 серпня 2014 року № 3121, належить на праві власності ОСОБА_2, який з відповідним позовом до суду не звертався, а ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її права та інтереси порушено вчиненням оспорюваної нотаріальної дії. При вчиненні виконавчого напису від 31 серпня 2014 року № 3124 приватний нотаріус діяв у межах Закону України "Про нотаріат", спору щодо розміру заборгованості судом не встановлено, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
6. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року змінено у частині правового обґрунтування. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірні виконавчі написи були вчинені нотаріусом з додержанням вимог Закону України "Про нотаріат", тому у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса від 31 серпня 2014 року № 3121 слід відмовити саме з цих підстав, а не за відсутністю доказів порушення прав та інтересів позивача, як помилково вважав суд першої інстанції. Позивач має право на оскарження зазначеного виконавчого напису, оскільки є позичальником за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 2157, на забезпечення виконання зобов`язань за яким ОСОБА_2 було передано в іпотеку банку вищезазначену нежитлову будівлю магазину.
8. В липні 2017 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шиповим Кирилом Юрійовичем подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
9. Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконавчі написи нотаріуса від 31 серпня 2014 року № 3121 та № 3124 не підлягають виконанню, оскільки на момент їх вчинення та пред`явлення до виконання визначені у них суми заборгованості оспорювались у судовому порядку в рамках справи № 305/1656/14-ц. Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що станом на момент передачі у заставу транспортного засобу для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 22 червня 2007 року звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не було передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
10. Ухвалою ВССУ від 15 серпня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі.
11. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року справа № 305/2082/14-ц призначена до судового розгляду.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених пунктом 7 Перехідних положень ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
14. Верховний Суд України у своїй постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 висловив правову позицію, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто: чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису; чи не минуло три роки з дня виникнення права вимоги.