ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 387/1095/17
Провадження № 14-414цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Фермерське господарство "Волков В. В." (далі - ФГ "Волков В. В."), ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Селянське фермерське господарство "Стойков Л . Д. " (далі - СФГ "Стойков Л. Д."),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ФГ "Волков В. В. "
на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Волков В. В .", ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - СФГ "Стойков Л. Д.", про визнання договору недійсним та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
12 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, що знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, укладений 15 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ФГ "Волков В. В.".
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15 грудня 2008 року ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д. " уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, що знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського районуКіровоградської області.
Указаний договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 червня 2011 року за № 352178154000114. Таким чином, СФГ "Стойков Л. Д . " набуло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою з 03 червня 2011 року до 03 червня 2016 року.
У зазначеному договорі від 15 грудня 2008 року сторони не визначали, що договір набуває чинності саме з моменту його підписання, а тому всі істотні умови вказаного правочину, у тому числі і строк його дії, набули чинності саме з моменту державної реєстрації у силу вимог закону та діяли до 03 червня 2016 року.
Договір оренди достроково припинив свою дію 12 травня 2016 року за взаємною згодою сторін, що підтверджується додатковою угодою до договору оренди від 15 грудня 2008 року.
Таким чином, на вказану земельну ділянку з 03 червня 2011 року по 12 травня 2016 року діяло обтяження у формі права оренди СФГ "Стойков Л. Д." на підставі договору оренди від 15 грудня 2008 року.
Після припинення у встановленому законом порядку вказаного договору оренди від 15 грудня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 травня 2016 року уклали договір про надання права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 50 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Це речове право зареєстровано 13 травня 2016 року за № 14544126, тобто договір діє до 13 травня 2066 року.
15 лютого 2016 року (у період дії договору оренди від 15 грудня 2008 року) ОСОБА_2 та ФГ "Волков В. В." уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0119 площею 5,5647 га на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської областістроком на 7 років.
04 березня 2016 року державний реєстратор Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за № 28599666 вніс запис № 13566583 щодо реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки за цим договором.
24 березня 2016 року державний реєстратор скасував державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, площею 5,5647 га за договором оренди від 15 лютого 2016 року, укладеним між ФГ "Волков В. В." та ОСОБА_2
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2016 року у справі № П/811/383/16 визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, площею 5,5647 га за договором оренди від 15 лютого 2016 року, укладеним між ФГ "Волков В. В." та ОСОБА_2, а також зобов`язано Добровеличківську районну державну адміністрацію вчинити дії щодо скасування запису від 24 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, площею 5,5647 га за договором оренди від 15 лютого 2016 року, укладеним між ФГ "Волков В. В." та ОСОБА_2
Тобто оспорюваний договір оренди від 15 лютого 2016 року укладений під час дії чинного та існуючого на той момент договору оренди від 15 грудня 2008 року. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам закону.
Крім цього, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року встановлено факт, що підставою для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки вказано технічну помилку державного реєстратора, оскільки дія попереднього договору оренди від 15 грудня 2008 року не закінчилася.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 15 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ФГ "Волков В. В." щодо земельної ділянки площею 5,5647 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 13566583, недійсним. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що заявлені позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами.
Зокрема, суди зробили висновки, що ОСОБА_2 та ФГ "Волков В. В." уклали 15 лютого 2016 року договір оренди під час дії попереднього договору оренди від 15 грудня 2008, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л . Д. ", строк дії якого становив 5 років та який набрав чинності після його державної реєстрації, що мало місце 03 червня 2011 року.
При цьому суд урахував, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишено без змін рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2018 року, яким відмовлено в задоволенні позову ФГ "Волков В. В." до СФГ "Стойков Л. Д.", ОСОБА_2, про визнання припиненим з 15 грудня 2013 договору оренди від 15 грудня 2008, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л . Д. ".
На підставі приписів частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вважав, що та обставина, що договір оренди від 15 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д . ", не припинив свою дію 15 грудня 2013 року, не підлягає доказуванню.
Суд зробив висновок, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому на підставі частини першої статті 215 цього Кодексу має бути визнаний недійсним.
Доводи ФГ "Волкова В. В." про те, що дія попереднього договору оренди розпочалася з моменту його підписання сторонами, суд вважав помилковими.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
У травні 2019 року ФГ "Волков В. В." подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду у частині позовних вимог ОСОБА_1, спрямованих на захист його особистих майнових та немайнових прав за договором оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д . ", та відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що справа не відноситься до юрисдикції загальних судів, адже позивач ОСОБА_1 звернувся до суду не від свого імені як фізична особа, а від імені СФГ " Стойков Л . Д .", засновником якого він є. Тобто позов спрямований на захист корпоративних прав позивача в цьому господарстві.
У зв`язку з цим ФГ "Волков В. В." вважало, що суди розглянули в одному провадженні вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Крім цього, зазначило, що суди задовольнили вимоги фізичної особи, яка діяла в інтересах юридичної особи, за межами представництва останньої, тому позов подано особою, яка не мала відповідних повноважень, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи особи, яка подала касаційну скаргу, є необґрунтованими й недоведеними та зводяться до переоцінки доказів.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказано касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 10 липня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 серпня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди встановили, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 327579 земельна ділянка площею 5,56 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, належить ОСОБА_2
15 грудня 2008 року ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д." в особі голови Стойкова Л . Д . уклали договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 15 грудня 2008 року ОСОБА_2 передав земельну ділянку СФГ "Стойков Л. Д .".
Указаний договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 03 червня 2011 року за № 352178154000114, що підтверджено відповідним записом у договорі оренди земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, а також витягом з поземельної книги щодо зазначеної земельної ділянки, витягом з Державного земельного кадастру та реєстраційною справою до договору оренди.
Відповідно до додаткової угоди від 12травня 2016 року про припинення договору оренди від 15 грудня 2008 року, зареєстрованого 03 червня 2011 року за № 352178154000114, ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д." уклали угоду, згідно з якою достроково припиняється строк дії договору оренди вказаної земельної ділянки, укладеного 15 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ "Стойков Л. Д .".
Тобто сторони договору підтвердили, що строк дії договору оренди земельної ділянки починає спливати з моменту його державної реєстрації.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є єдиним засновником, підписантом та керівником СФГ " Стойков Л. Д. ".
15 лютого 2016 року ФГ " Волков В. В ." уклало з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,56 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, строком на 7 років, та за актом приймання-передачі цього самого дня зазначену земельну ділянку передано ФГ "Волкову В. В.".
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04 березня 2016 року державним реєстратором вносився запис за № 13566583 на земельну ділянку, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, згідно з яким 01 березня 2016 року зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років на підставі договору оренди від 15 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Волковим В. В.".
Згідно з відомостями з поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0119 поземельну книгу відкрито 03 червня 2011 року, зазначено орендаря - СФГ "Стойков Л. Д . ", власника - ОСОБА_2, реєстраційний номер земельної ділянки - 13566546, строк дії речового права - 7 років з 15 лютого 2016 року.
Листом Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28 березня 2016 року за № 01-35/13/2 надано інформацію, що 04 березня 2016 року державним реєстратором зареєстровано договори оренди на земельні ділянки: кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, загальною площею 5,5647, та кадастровий номер 3521781500:02:002:0118, загальною площею 5,7211, але 24 березня 2016 року ці договори видалені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через технічну помилку державного реєстратора, адже дії попередніх договорів не закінчилися і спливають лише 03 червня 2016 року, що зазначено у витязі з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № П/811/383/16 визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, площею 5,5647 га, за договором оренди від 15 лютого 2016 року, укладеним між ФГ "Волков В. В." та ОСОБА_2 (запис про речове право № 13566583). Постанова набрала законної сили 23 травня 2017 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № П/811/633/16 у задоволенні позову ФГ "Волков В. В." до відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій відмовлено у повному обсязі. Постанова набрала законної сили 23липня 2016 року.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30 травня 2018 року станом на дату судового розгляду наявний реєстраційний запис за № 24205224, згідно з яким 26 грудня 2017 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521781500:02:002:0119 строком на 7 років на підставі договору оренди від 15 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 .
Згідно з договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 13 травня 2016 року ОСОБА_2 уклав зі ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 50 років, про що державним реєстратором Добровеличківської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 927.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13 грудня 2017 року державним реєстратором вносився запис за № 14544126 на земельну ділянку, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, за договором про право користування (емфітевзис) земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2017 року у справі № 387/458/17 визнано договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 13 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строком на 50 років, на земельну ділянку, кадастровий номер 3521781500:02:002:0119, посвідчений державним нотаріусом Добровеличківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Левітчук Г. Б., зареєстрований в реєстрі за № 927, - недійсним з моменту його укладення.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за № 387/458/17 за позовом ФГ "Волков В. В." до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору емфітевзису недійсним.
Вирішуючи питання юрисдикційності спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
ЦПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, - на час звернення до суду з позовом) пунктами 1, 3 частини першої статті 15 передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, - на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) передбачала, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.