У Х В А Л А
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 368/351/18
Провадження № 14-322цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області) до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекції" (далі - ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсними державного акта, договору оренди, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року у складі судді Кириченко В. І. та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Кулішенко Ю. М. та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 23,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (далі - Мирівська сільрада), який зареєстрований 30 грудня 1992 року в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 35 за ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартиненка Віктора Олександровича (далі - Приватний нотаріус) від 26 січня 2016 року № 27940320 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 23,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222285600:03:302:0001 від 20 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції", скасувати його державну реєстрацію;
- витребувати на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області із власності ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222285600:03:302:0001 площею 23,1 га вартістю 605 083,00 грн, що знаходиться на території Мирівської сільради.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі.
Суд першої інстанції вважав, що позовна заява відповідає вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018року ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір виник щодо земельної ділянки, яка розташована на території Мирівської сільради, тому справа підсудна саме Кагарлицькому районному суду Київської області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року, які просила скасувати та ухвалити нову, в якій визначити належну територіальну і предметну підсудність, відсутність повноважень прокуратури. При цьому посилалась на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що прокурором не зазначено у позові, а матеріали справи не містять ні звернення ГУ Держгеокадастру у Київській області до Кагарлицької місцевої прокуратури у встановленому порядку, ні будь-яких інших даних щодо потреби у захисті прав зазначеного органу та доказів того, що ГУ Держгеокадастру у Київській області не має змоги самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Також ОСОБА_1 зазначала, що обоє відповідачів проживають у Голосіївському районі міста Києва, а тому вказана справа територіально має розглядатися у відповідному суді міста Києва.
Крім того, відповідачка вказувала, що у позові ставиться питання щодо визнання недійсним державного акта, договору оренди, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки, тобто заявлені вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства - цивільного та адміністративного.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 29 травня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2019 року вказану справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа має бути повернута на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.