Ухвала
08 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 311/2549/18
Провадження № 14-535зц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
ознайомилася з касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року
у справі за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та
ВСТАНОВИЛА:
1. В липні 2018 року Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі -АТ "КБ "Приватбанк") звернулося до Василівського районного суду Запорізької області із зазначеним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 030,18 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 отримала в АТ "КБ "Приватбанк" кредит в сумі 13 100,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На порушення умов укладеного кредитного договору від 31 травня 2010 року № б/н станом на 17 червня 2018 року відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 17 030,18 грн. На момент звернення з позовом до суду відповідачем заборгованість у добровільному порядку не погашена.
3. Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2010 року № б/н в загальному розмірі 17 030,18 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
4. Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за укладеним кредитним договором від 31 травня 2010 року № б/н своєчасно та належним чином не виконувала, наявна заборгованість станом на 17 червня 2018 року у загальній сумі 17 030,18 грн не погашена.
5. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року залишено без задоволення.
6. Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року задоволено частково. Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року скасоване та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ "КБ "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2010 року № б/н у розмірі 15 743,03 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
7. У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (вх. № 28114/0/220-19 від 16 липня 2019 року) на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року, в якій ОСОБА_1 просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
8. 23 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду, крім іншого, відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
9. У вересні 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (вх. № 845/0/255-19 від 17 вересня 2019 року) на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2019 року, в якій вона, зокрема, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
10. ОСОБА_1 вважає необхідним перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду, оскільки її касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
11. Доводи обґрунтовує тим, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 зробила висновок, що "Анкета-заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору", відтак посилання Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду в ухвалі від 23 липня 2019 року на відсутність у касаційній скарзі посилань на випадки, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, не відповідає дійсності.
12. Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та доводи відповідача, зазначає, що відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
13. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
14. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
15. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.