П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 761/28769/13-ц
Провадження № 14-461цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" Венської О. О.на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року (суддя Савицький О. А.) та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року (у складі колегії суддів Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" про визнання майнових прав на квартиру,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" (далі - ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД") про визнання майнових прав на квартиру, в якому просив визнати за ним майнове право на двокімнатну квартиру НОМЕР_1 на вісімнадцятому поверсі загальною проектною АДРЕСА_3 як на частку в об`єкті незавершеного будівництва згідно з договором пайової участі у фінансуванні будівництва від 23 березня 2005 року № 0976/322-223(р).
Позивач зазначав, що 23 березня 2005 року між ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" та ОСОБА_2 було укладено договір № 0976/322-223(р) про спільну діяльність з пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_4 та введення його в експлуатацію (далі - договір № 0976/322-223(р), договір про спільну діяльність).
25 січня 2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір відступлення вимоги, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Чернишем Ю. В. за реєстраційним номером 152 від 25 лютого 2008 року, за умовами якого позивач як новий кредитор набув право вимоги від боржника - ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" передати йому на умовах, визначених договором № 0976/322-223(р), двокімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_5 .
Умови договору № 0976/322-223(р) ОСОБА_1 виконав, грошові кошти в установлений договором строк та в розмірі 1 млн 203 тис. 138 грн 90 коп. сплатив, однак відповідач своїх обов`язків за договором щодо закінчення будівництва та здачі об`єкта в IV кварталі 2006 року в експлуатацію не виконав, не надав позивачеві необхідних документів для подальшого оформлення свідоцтва про право власності на належний йому об`єкт нерухомості.
Оскільки відповідач не визнає його майнових прав на зазначену квартиру, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 майнове право на двокімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_6 як на частку в об`єкті незавершеного будівництва, згідно з договором № 0976/322-223(р). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, незважаючи на виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 0976/322-223(р) та введення його в експлуатацію, позивач позбавлений права зареєструвати своє право власності унаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року вказане заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05 липня 2017 року, ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД"просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними та необґрунтованими, постановлені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд не розглянув у повному обсязі наведених в апеляційній скарзі доводів про відсутність порушення відповідачем прав позивача, оскільки договір про пайову участь між сторонами не укладався.
Крім того, Господарським судом Автономної Республіки Крим 16 липня 2012 року порушено справу про банкрутство ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД", тому спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися виключно господарським судом.
Суди не надали оцінки змісту правовідносин, що склалися при виконанні договору № 0976/322-223(р), подальшому переуступленню права вимоги позивачу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ"Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року справу отримав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року призначено справу до судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 07 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 серпня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Суди встановили, що 23 березня 2005 року між ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" та ОСОБА_2 було укладено договір № 0976/322-223(р) про спільну діяльність.
Відповідно до умов пункту 3.1 цього договору ОСОБА_2 зобов`язався як внесок у спільну діяльність з дольової участі у будівництві внести грошовий внесок у розмірі, еквівалентному 234 тис. 975 доларів США, в національній валюті України за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на момент оплати поетапно у строк до 15 грудня 2006 року.
За пунктами 3.2-3.4 договору про спільну діяльність відповідач зобов`язався завершити будівництво багатоквартирного будинку відповідно до проекту й вимог будівельних норм та передати пайовику в натурі двокімнатну квартиру на 18-му поверсі проектною площею 120,5 кв. м у строк - ІV квартал 2006 року.
Зобов`язання за договором про спільну діяльність зі сплати пайових внесків виконано у повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій про сплату пайових внесків (а. с. 11, 18, 19).
25 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення вимоги, зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Чернишем Ю. В. зареєстраційним номером 152 від 25 лютого 2008 року, за умовами якого позивач як новий кредитор набув право вимоги від боржника - ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" передати йому на умовах, визначених договором № 0976/322-223(р), двокімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_5 .
Суди встановили, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договором № 0976/322-223(р) в повному обсязі, сплатив пайові внески у визначених договором сумах, у зв`язку із чим за умовами договору набув майнових прав щодо об`єкта інвестування.
ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" як свій вклад за договором пайової участі у будівництві прийняло на себе зобов`язання завершити будівництво вказаного будинку з подальшим виділенням пайовику його частки в натурі.
Вказаним договором також установлювалися строки виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII "Про інвестиційну діяльність" (далі - Закон N 1560-XII).
Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону № 1560-XII інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів.
Згідно зі статею 4 Закону № 1560-XII об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь яке майно, а також майнові права.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
Згідно із частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Суди встановили, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договором, сплатив пайові внески у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набув майнових прав щодо обєкта нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірної квартири.
ТОВ "Фірма "Консоль ЛТД" як свій вкладу за договором пайової участі у будівництві прийняло на себе зобов`язання завершити будівництво вказаного будинку з подальшим виділенням пайовику його частки в натурі.
Вказаним договором також установлювалися строки виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.