Постанова
іменем України
08 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 323/3526/17
провадження № 51-1790км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Данько Д.О.,
захисника
(в режимі відеоконференції) Матросова Є.О.,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080310000973 від 18 листопада 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Велика.-Кріпка Родіоно-Нецвітаєвського району Ростовської області, жителя м. Комишуваха Запорізької області, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 115 КК із застосуванням частини 1 статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
17 листопада 2017 року в період з 16:00 по 17:00 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, внаслідок довготривалої психотравмуючої ситуації, що виникла у зв`язку з тривалою недієздатністю його дружини ОСОБА_2 та щоденною необхідністю ОСОБА_1 доглядати за нею, завдав останній численних ударів не встановленим слідством предметом у голову, по шиї, тулубу та кінцівках, у результаті чого потерпіла отримала поєднану закриту тупу травму голови, шиї, тулуба та кінцівок, яка ускладнилась масивною крововтратою, що призвело до смерті ОСОБА_2 на місці. Діями ОСОБА_1 потерпілій було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням її смерті.
Ухвалою Апеляційного суд Запорізької області від 18 лютого 2019 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Прокурор вважає, що поведінка ОСОБА_1 в момент вчинення злочину та після нього свідчить про його небезпеку для суспільства і йому має бути призначено більш суворе покарання, засуджений не вжив заходів щодо надання медичної допомоги потерпілій та не звернувся за такою допомогою до медичних закладів, у тому числі не зателефонував на лінію "103", хоча мав для цього можливість.
Крім того, стверджує, що засудженому призначено покарання нижче від найнижчої межі, за наявності лише однієї обставини. Викладені обставини прокурор зазначав в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, доводи захисника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підставах.
Мотиви Суду
Обґрунтованість доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 за частиною 1 статті 115 КК та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі прокурор не заперечує та не оскаржує.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.