Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/22598/15-ц
провадження № 61-30436св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року у складі судді Лазаренко В. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколовської В. В.,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за аліментами - 72 831,38 грн, пеню -1 917 980,56 грн за період прострочення з 01 квітня 2003 року по 11 грудня 2016 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 липня 2000 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх його видів заробітку, щомісячно. З березня 2003 року відповідач припинив сплачувати аліменти, у зв`язку з чим, утворилась вказана заборгованість за період з 01 квітня 2003 року по 21 вересня 2013 року.
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 за вказаний період не утримувала сина, який з 2009 року і до повноліття проживав у її матері - бабусі ОСОБА_4 в селі Моївка Чернівецького району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 70 000,00 грн.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовлено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходив із того, що розмір заборгованості визначено за виконавчим листом і ОСОБА_2 не оспорюється. При відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", а не на підставі рішення суду.
Суд визнав, що заборгованість виникла з вини відповідача та дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для покладення на нього відповідальності за прострочення сплати аліментів, при цьому врахував сімейний та майновий стан відповідача, на утриманні якого перебувають двоє дітей, та розмір заробітної плати, вік дитини на утримання якої стягуються аліменти, а також розмір суми неустойки, яка не є співмірною з розміром заборгованості за аліментами і перевищує її у рази, що суперечить загальним засадам законодавства - справедливості, добросовісності, розумності та поставить відповідача у вкрай скрутне матеріальне становище.
Також суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог відповідача про те, що ОСОБА_1 не здійснювала обов`язку щодо виховання та утримання сина, оскільки відносини між нею та сином не можуть бути підставою, що звільняє від сплати аліментів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, як такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Отже, рішення судів першої і апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволення первісного позову про стягнення пені і відмови у зустрічному позові про звільнення відповідача від сплати аліментів. В частині відмови у первісному позові про стягнення заборгованості за аліментами судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України касаційним судом не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що позивач не утримувала сина, а тому не має права стягувати аліменти. Судом неправильно розрахований розмір пені.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить відхилити касаційну скаргу, рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити в частині розміру стягнення неустойки (пені) за весь час безпідставного прострочення аліментів починаючи з 01 квітня 2003 року до дня ухвалення рішення касаційним судом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 29 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 липня 2000 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 14 липня 2000 року.
Згідно довідки ВДВС Солом`янського РУЮ у місті Києві від 24 січня 2014 року станом на зазначену дату розмір заборгованості складає 74 131,38 грн.
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення судупередбачений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до частини сьомої цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір (чинний на час розгляду справи).
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.