Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 357/15008/18
провадження № 61-12378св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя - доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Росава",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року в складі судді Орєхова О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - ПрАТ "Росава") про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 27 квітня 2012 року його було призначено на посаду вантажника складського господарства ПрАТ "Росава" на підставі наказу від 27 квітня 2012 року № 584-к.
В період роботи у ПрАТ "Росава" позивач був переведений на посаду вантажника логістично - складського господарства (наказ № 1129-к від 05 травня 2014 року) та на посаду оператора диспетчерської служби контакт-групи (наказ № 36-к від 13 січня 2017 року). В період з 11 червня 2015 року по 06 жовтня 2016 року був призваний до Збройних сил України та проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції.
Відповідно до наказу від 18 квітня 2017 року № 628-к позивача переведено на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці. В графі цього наказу, яка визначає прийнятий працівник на роботу на постійній основі чи за строковим договором ("постійно -1, тимчасово -2"), було зазначено цифру -1, що означає переведення його на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці за безстроковим трудовим договором. В графі "дата, до якої переводиться" було поставлено прочерк, що також свідчить про безстроковість його трудового договору.
01 листопада 2018 року йому поштою було надіслано відповідачем повідомлення про закінчення строку трудового договору та про його звільнення, оскільки він працював за строковим трудовим договором терміном до 01 листопада 2018 року.
На час отримання вказаного повідомлення позивач перебував у відпустці до 19 листопада 2018 року, а вже 20 листопада 2018 року, відповідно до наказу ПрАТ "Росава" про припинення трудової угоди від 20 листопада 2018 року № 1448-к, його було звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
01 листопада 2018 року під час огляду оригіналу наказу про переведення від 18 квітня 2017 року № 628- к, позивачем виявлено незаконні дописки, зокрема: в графі "постійно -1, тимчасово -2" цифру 1 виправлено на цифру 2, а в графі "дата, до якої переводиться" проставлено дату 01.11.18. До особової карточки (зворотній бік наказу) зроблено дописку іншим почерком "тимчасово до 01.11.2018 р.".
Щодо підроблення вказаних документів посадовими особами ПрАТ "Росава" та його незаконного звільнення позивач також звернувся до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, на переконання позивача, роботодавець, всупереч вимогам трудового законодавства, односторонньому порядку здійснив переведення працівника на іншу посаду з одночасною зміною умов трудового договору з безстрокового на строковий договір, оскільки він надав згоду лише на переведення на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці, а не на зміну умов трудового договору з безстрокового на строковий. Крім того, позивач вважав, що продовжує працювати за безстроковим трудовим договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що доводи позивача під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження, звільнення позивача є законним, а тому підстави для скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Апеляційний суд з рішенням суду першої інстанції погодився як з таким, що ухвалене з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказав, що ПрАТ "Росава", в супереч вимогам чинного трудового законодавства, в односторонньому порядку здійснив його переведення на іншу посаду з одночасною зміною умов трудового договору з безстрокового на строковий договір.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач знав, що посада вводиться тимчасово, а трудові відносини є строковими є помилковими, оскільки позивач надав згоду лише на переведення на іншу посаду, а не на зміну умов трудового договору з безстрокового на строковий. Крім того, ОСОБА_1 вважав, що продовжує працювати за безстроковим трудовим договором.
Окремо зазначив, що заява про його згоду на переведення на іншу посаду тимчасово до 01 листопада 2018 року відсутня, що проігноровано судами. Також судами не досліджено, що переведення працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором, на строковий трудовий договір не допускається, оскільки таке переведення трудовим законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, наказ від 18 квітня 2017 року № 628-к про переведення в частині встановлення строку закінчення трудового договору 01 листопада 2018 року є протиправним, оскільки вказаний документ підроблений роботодавцем, а звільнення позивача є незаконним.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року на адресу суду від ПрАТ "Росава" надійшов відзив на касаційну скаргу. У вказаному відзиві ПрАТ "Росава" просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що строковий трудовий договір може укладатися як під час прийняття працівника на роботу, так і згодом, якщо є підстави для укладення (переукладення) строкового трудового договору.
Відповідач вказав, що попередня посада позивача оператора диспетчерської служби контакт-групи відділу маркетингу підлягала скороченню, тому трудові відносини на попередній посаді не могли бути продовжені на невизначений строк, а ОСОБА_1 було запропоновано укладення строкового договору на визначений строк на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарської дільниці групи ВВГШ, на що він погодився.
За таких обставин, ПрАТ "Росава" вважає, що права позивача не були порушені та фактично було надано останньому час на пошук іншого робочого місця. Посилання позивача на те, що в наказі № 628-к від 18 квітня 2017 року зроблено додаткові записи - жодним чином не підтверджені.
Згоду на переведення та ознайомлення з умовами роботи позивач надав, що підтверджується його підписом в наказі про переведення від 18 квітня 2017 року № 628-к, а отже в односторонньому порядку умов трудового договору працівника відповідачем не змінено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами встановлено, що 27 квітня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду вантажника складського господарства ПрАТ "Росава" на підставі наказу від 27 квітня 2012 року № 584-к.
Відповідно до наказу від 18 квітня 2017 року № 628-к ОСОБА_1 переведено на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці.
Згідно з наказом про припинення трудової угоди від 20 листопада 2018 року №1448-к, позивача звільнено з посади техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці згідно пунктом 2 статті 36 КЗпП Україниу зв`язку із закінченням строку трудового договору.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на незаконність звільнення, оскільки роботодавець, всупереч вимогам трудового законодавства, в односторонньому порядку здійснив переведення працівника на іншу посаду з одночасною зміною умов трудового договору з безстрокового на строковий договір. Позивач надав згоду лише на переведення на посаду техніка з благоустрою території та приміщень господарчої дільниці, а не на зміну умов трудового договору з безстрокового на строковий та вважав, що продовжує працювати за безстроковим трудовим договором.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що звільнення позивача є законним, а тому підстави для скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, а рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.