РІШЕННЯ
Іменем України
07 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/80/19
адміністративне провадження №П/9901/80/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Загороднього А.А.,
представника відповідача Склярук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №9901/80/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання нечинним та протиправним рішення,
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 14.02.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), в якому позивач просить Суд визнати нечинним та протиправним рішення Вищої ради правосуддя № 59/0/15-19 від 10.01.2019 "Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси".
2. Позивач вважає оскаржуване Рішення протиправним з огляду на таке.
2.1. Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17 ОСОБА_1 суддю Приморського районного суду м. Одеси притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді. Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.
2.2. Рішенням ВРП від 27.12.2018 № 4052/0/15-18 рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
2.3. 10.01.2019 ВРП прийнято рішення № 59/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2.4. Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не зазначено конкретну підставу для звільнення, таке прийнято на підставі частково скасованого акту - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 та на підставі незаконного акту - рішення ВРП від 27.12.2018, порушено процедуру, оскільки прийнято без його участі, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 відкрито провадження в даній справі та розгляд такої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.00 год. 04.04.2019.
3.1. Згідно з ухвалою від 04.04.2019 зупинено провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду даної справи до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 11-64сап19.
3.2. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 у справі визначено колегію суддів для розгляду такої у складі: Олендер І.Я. - головуючий суддя, судді Бившева Л.І., Гончарова І.А., Шипуліна Т.М., Ханова Р.Ф.
3.3. Ухвалою від 21.06.2019 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду з викликом сторін на 17.15 год. 01.07.2019, розгляд справи відкладено на 16.30 год. 09.09.2019 та оголошено перерву до 16.30 год. 07.10.2019. У судове засідання 07.10.2019 позивач не явився подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Указом Президента України від 18.10.2013 № 570/2013 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим строком на п`ять років.
5. Указом Президента України від 26.09.2015 № 564/2015 ОСОБА_1 переведений на посаду судді Приморського районного суду м. Одеси в межах п`ятирічного строку.
6. На розгляді ВРП перебувала дисциплінарна скарга ОСОБА_2 від 17.10.2016 на неправомірну поведінку судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
7. 07.12.2017 рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від № 3943/1дп/15-17 ОСОБА_1 суддю Приморського районного суду м. Одеси притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді. Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.
8. Рішенням ВРП від 27.12.2018 № 4052/0/15-18 рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
9. Зазначене рішення ВРП було предметом судового розгляду, за результатами якого Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 06.06.2019 (справа №11-64сап19) якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 27.12.2018 №4052/0/15-18 - без змін.
10. На підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення 10.01.2019 ВРП прийнято рішення № 59/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
11. Підставою для такого рішення стало рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17, залишене без змін рішенням ВРП від 27.12.2018 №4052/0/15-18, згідно яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
12. Оскаржуване рішення вмотивовано наявністю зазначених вище рішень, а також тим, що дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 здійснено згідно з передбаченою чинним законодавством України процедурою. Рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ухвалено Першою Дисциплінарною палатою ВРП у межах визначених законом повноважень. Частиною третьою статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" визначено, що питання про звільнення судді згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статті 115 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIІІ "Про судоустрій і статус суддів" підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
13. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог та протиправності рішення позивач наводить такі аргументи.
15. Приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не зазначено конкретну підставу для звільнення, таке прийнято на підставі частково скасованого акту - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 та на підставі незаконного акту - рішення ВРП від 27.12.2018, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення. Безпідставно відмовлено у мотивованому клопотанні про відкладення розгляду питання про звільнення.
16. У відзиві на позов відповідач зазначає, що з доводами позовної заяви не погоджується, звертає увагу на те, що оскаржуване рішення вмотивовано наявністю рішень як Дисциплінарної Палати так і ВРП. Зазначає, що оскаржуване рішення не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на підставі такого. Крім того в оскаржуваному рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки згідно спеціального закону не передбачено права переоцінювати вже встановлені раніше ВПР, у процедурі дисциплінарного провадження, обставини. Щодо прийняття рішення на підставі частково скасованого акту - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 та на підставі незаконного акту - рішення ВРП від 27.12.2018, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення, то відповідач вказує на наявність постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2019 у справі № 11-64сап19, де вказаним доводам надано відповідну оцінку і відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України вказані обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких стосовно яких вони встановлені. Щодо підстав оскарження рішення зазначає, що склад ради було сформовано таким чином, що відповідає вимогам законодавства, на засіданні були присутні 17 членів ВРП, оскаржуване рішення прийнято одноголосно та підписано всіма членами Ради, які брали участь у його ухваленні. Рішення містить посилання на підстави та мотиви його прийняття.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
17. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Носіями судової влади в Україні є професійні судді.
19. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів визначено Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
20. Статтею 108 Закону №1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
21. Положеннями пункту 6 частини першої статті 109 Закону №1402-VIII визначено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, зі змісту пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку.
22. Статтею 112 Закону №1402-VIII визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України, а саме: 1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я; 2) порушення суддею вимог щодо несумісності; 3)вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; 5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; 6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.
23. Статтею 115 Закону №1402-VIII встановлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).
24. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
25. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1798-VIII статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
26. Частиною першою статті 26 Закону №1798-VIII встановлено, що Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
27. Згідно з пунктом 5.1 Глави 5 Регламенту Вищої ради, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (далі - Регламент), формою роботи Ради є засідання у пленарному складі.
28. Відповідно до пункту 9.2 Глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.
29. Згідно з частинами першою та третьою статті 56 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
30. Відповідно до частини другої статті 57 Закону №1798-VIII Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
31. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
V. ОЦІНКА СУДУ
33. Щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення ВРП № 59/0/15-18 від 10.01.2019 про звільнення позивача підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі частково скасованого акту - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП № 3943/1дп/15-17 від 07.12.2017 та незаконного акту - рішення ВРП № 4052/0/15-18 від 27.12.2018, Суд зазначає наступне.
33.1. Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17 ОСОБА_1 суддю Приморського районного суду міста Одеси притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді (а.с.103-111). Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.
33.2. Рішенням ВРП від 27.12.2018 №4052/0/15-18 рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 07.12.2017 № 3943/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності залишено без змін (а.с.112-119).