ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду
Ситнік О. М.
01 жовтня 2019 року
м. Київ
у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Європа» ЛТД» (далі - ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД») до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРС-Груп» (далі - ТОВ «ЮРС-Груп»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» (далі - ТОВ «Кононівський елеватор»), про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів
за касаційною скаргою Агентства на рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2018 року (суддя Бойко Р. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року (судді Дідиченко М. А., Смірнова Л. Г., Пономаренко Є. Ю.).
Оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року, позов ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД» задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу зерна від 26 березня 2018 року № 1, укладений між Агентством і ТОВ «ЮРС-Груп». У задоволенні іншої частини позовних вимог (про визнання недійсними електронних торгів з продажу лота № 268238 та їх результатів, оформлених протоколом від 19 березня 2018 року № 322276) відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що внаслідок проведення прилюдних торгів і укладення оспорюваного договору безпідставно припинилося право власності позивача на майно, яке було передане для забезпечення його збереження Агентству в управління на підставі судового рішення в іншій справі № 552/7979/17.
Суди зробили висновок, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання його недійсним.
Також суди попередніх інстанцій вважали, що самі торги, оформлені протоколом від 19 березня 2018 року № 322276, не є правочином, що виключає можливість визнання їх недійсними.
За наслідками розгляду 01 жовтня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду указаної справи касаційну скаргу Агентства задоволено: постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2018 року скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД». Вирішено питання щодо судового збору.
Відмовляючи в задоволенні вказаного позову, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки задоволення жодної з вимог, заявлених позивачем, не призведе до поновлення майнових прав позивача.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо позивач вважає, що покупець (ТОВ «ЮРС-Груп») не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.
В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажем майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди. Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.
Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачів з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.
Із такими висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуюся та відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюю окрему думку.
Суди встановили, що 10 жовтня 2017 року між Приватним підприємством «Едельвейс і К» (постачальник) і ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД» (покупець) укладено договір поставки № 10/01-01, за умовами якого покупець набув право власності на зерно кукурудзи ІІІ класу (видаткові накладні від 10 жовтня 2017 року № 3, від 11 жовтня 2017 року № 4 та від 16 жовтня 2017 року № 5).
25 жовтня та 23 листопада 2017 року ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД» (поклажодавець) передало ТОВ «Кононівський елеватор» (зерновий склад) на зберігання зерно кукурудзи ІІІ класу загальною кількістю 134 776 кг, що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 567 (бланк АЧ № 529014) та № 699 (бланк АЧ № 269689) відповідно. Така передача здійснена на підставі попередньо укладеного договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 07 липня 2017 року № 07/07-0Х.
06 грудня 2017 року слідчий суддя Київського районного суду міста Полтави ухвалою у кримінальній справі № 552/7979/17 (провадження № 1-кс/552/2487/17) задовольнив клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області про арешт майна та наклав арешт на спірне майно (зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419 кг), заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні розпоряджатися ним, передав арештоване майно на відповідальне зберігання у приміщеннях, спорудах майнового комплексу, складах ТОВ «Кононівський елеватор» і поклав обов`язок зберігання на службових осіб цього товариства.
28 грудня 2017 року Апеляційний суд Полтавської області ухвалою у кримінальній справі № 552/7979/17 частково задовольнив апеляційну скаргу представника ТОВ «Кононівський елеватор», ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2017 року скасував у частині передачі зерна на зберігання ТОВ «Кононівський елеватор» і постановив у цій частині нову ухвалу, передавши спірне майно Агентству для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження.
19 березня 2018 року на замовлення Агентства ДП «Сетам» провело електронні торги з продажу лота № 268238, а саме: зерна кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419 кг (спірне майно), переможцем яких із ціною продажу - 500 000,00 грн визнано ТОВ «ЮРС-Груп», про що складено протокол проведення електронних торгів від 19 березня 2018 року № 322276.
26 березня 2018 року між Агентством (продавець) і ТОВ «ЮРС-Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу зерна № 1, за умовами якого на підставі електронних торгів (оформлених протоколом від 19 березня 2018 року № 322276) продавець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати покупцю актив - спірне майно (зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419 кг), право на яке підтверджується складськими квитанціями від 25 жовтня 2017 року № 567 та від 23 листопада 2017 року № 699, а покупець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, оплатити та прийняти актив.
Пунктом 4 договору купівлі-продажу зерна встановлено, що ціна активу визначена у протоколі проведення електронних торгів від 19 березня 2018 року № 322276 та становить 500 000,00 грн. Відповідно до пунктів 5, 6 договору сплата ціни активу здійснена у повному обсязі до моменту укладення цього договору.
На підставі договору купівлі-продажу зерна продавець передав, а покупець прийняв складські квитанції від 25 жовтня 2017 року № 567 та від 23 листопада 2017 року № 699, що підтверджується актом приймання-передачі від 26 березня 2018 року.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, Агентство не вправі було відчужувати його майно, оскільки Апеляційним судом Полтавської області в межах кримінальної справи № 552/7979/17 покладено обов`язок на Агентство щодо управління рухомим майном шляхом забезпечення його збереження, а не шляхом продажу.
У позові ТОВ «Фірма «Союз-Європа» ЛТД» просило:
- визнати недійсними проведені ДП «Сетам» електронні торги з продажу лота № 268238 (сільськогосподарська продукція; зерно кукурудзи ІІІ класу (кормові потреби (ДСТУ 4525:2006) у кількості 134 419 кг; рік збирання урожаю - 2017, та їх результатів, оформлених протоколом від 19 березня 2018 року № 322276;
- визнати недійсним укладений між Агентством і ТОВ «ЮРС-Груп» договір купівлі-продажу зерна від 26 березня 2018 року № 1.
Закон України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон № 772-VIII) визначає правові та організаційні засади функціонування Агентства.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 1 цього Закону активи - це кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні. Управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону № 772-VIII Агентство з метою виконання своїх функцій укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами, а також за погодженням з Міністерством юстиції України - щодо представництва інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов`язаних з поверненням активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, в Україну.
У частині першій статті 19 Закону № 772-VIII зазначено, що Агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пр