У Х В А Л А
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа №826/11378/18
Провадження №11-1018апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/11378/18 за позовом АТ "Reverta" (АТ PAREX BANKA ("ПАРЕКС БАНКА") до державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Rental Management" про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
АТ "Reverta" (АТ PAREX BANKA ("ПАРЕКС БАНКА") звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав № 42134555 від 19 липня 2018 року та внесення відомостей за номером запису про право власності № 27111190 від 19 липня 2018 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23 липня 2018 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження справі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі. На її думку, зазначена ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призведе до неправильного вирішення справи, оскільки вказаний спір не є публічно-правовим у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року - без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що зазначений спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації прав іншої особи, а не позивача. Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особисто немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права і відсутністю такого права у іншого учасника і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, ОСОБА_1 вважає, що якщо існує спір про право, то такий спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою від 01 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 13 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.