Ухвала
08 жовтня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-69зво19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лобойка Л. М.
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд постановлених щодо нього судових рішень за нововиявленими обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2002 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 142, частиною 1 статті 101, частиною 3 статті 117, частиною 2 статті 118, пунктами "г", "е", "ж", "і" статті 93 (в редакції 1960 року) Кримінального кодексу України (далі - КК), частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 357, частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 296, частиною 2 статті 263, статті 70 КК (в редакції 2001 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 18 березня 2003 року вирок апеляційного суду залишено без зміни.
У заяві, яка надійшла до Верховного Суду та зареєстрована 07 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 ставить питання про перегляд і скасування постановлених щодо нього судових рішень за нововиявленими обставинами.
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) перевірила дотримання заявником порядку, строків звернення, відповідність заяви вимогам статті 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами з таких міркувань.
Згідно з частиною 1 статті 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Обґрунтовуючи наявність нововиявлених обставин, заявник висловлює незгоду з обставинами кримінального провадження, встановленими у постановлених щодо нього судових рішеннях, вказує на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_1 посилається також на рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2012 року у справі "Ніколаєнко та інші проти України" (набуло статусу остаточного 15 лютого 2013 року), яким констатовані факти порушення пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), зокрема порушення щодо ОСОБА_2 права на захист при розгляді справи у Верховному Суді України.