ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №329/553/17
адміністративне провадження №К/9901/53604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (колегія у складі головуючого судді Уханенка С.А., суддів Богданенка І.Ю., Дадим Ю.М.)
у справі № 329/553/17(2-а/329/16/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні у подвійному розмірі страхового стажу роботи в період з 04.01.2005 по 22.09.2011 та з 26.09.2011 по 23.03.2016 в комунальній установі "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради на посаді медичної сестри інфекційного кабінету;
- зобов`язати зарахувати в подвійному розмірі стаж роботи в період з 04.01.2005 по 22.09.2011 та з 26.09.2011 по 23.03.2016 в комунальній установі "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради на посаді медичної сестри інфекційного кабінету.
2. Постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 05.07.2017 адміністративний позов задоволено повністю. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 23.09.2011 призначено пенсію за вислугу років згідно із ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
5. 26.09.2011 виплату пенсії припинено у зв`язку із виходом на роботу, яка дає право на цю пенсію.
6. 24.11.2016 відповідач за заявою позивача провів перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
7. 27.02.2017 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо неврахування у подвійному розмірі на пільгових умовах за списком № 2 періодів з 04.01.2005 по 22.09.2011 та з 26.09.2011 по 23.03.2016
8. Листом від 13.03.2017 за № 539/02 позивачу роз`яснено про відсутність підстав для зарахування періоду роботи в інфекційному кабінеті поліклініки після 01.01.2004 у подвійному розмірі, оскільки подвійний розмір застосовується лише у разі обчислення спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.
9. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для зарахування стажу у подвійному розмірі.
11. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зазначив, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що має право на обчислення стажу роботи на посаді медсестри інфекційного кабінету у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення