Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 727/1956/18
провадження № 51-310 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Меленюк О.М. (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, та представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката Поляк М.В. на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017260000000686 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року вирок місцевого суду змінено, пом`якшено призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі.
В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона 05 грудня 2017 року приблизно о 22 год., у квартирі АДРЕСА_2, під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою позбавлення життя, нанесла ОСОБА_3 удар ножем у ліву підгрудну ділянку, внаслідок чого потерпілий помер.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про можливість застосування до призначеного засудженій покарання положень ст. 69 КК України, при цьому не врахував належним чином ступінь тяжкості скоєного злочину, непоправність наслідків, що настали, та поведінку винної після вчинення злочину, яка зникла з місця події.
Представник потерпілої у касаційній скарзі висловлює аналогічні доводи щодо неправильного застосування до призначеного покарання положень ст. 69 КК України, оскільки апеляційний суд безпідставно визнав обставинами, що пом`якшують покарання, щире каяття засудженої та активне сприяння у розкритті злочину, що не підтверджено матеріалами провадження. За таких обставин представник потерпілої просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги надійшло заперечення від засудженої ОСОБА_1, яка вказує на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та просить залишити його без зміни.
Прокурор у судовому засіданні повністю підтримала скарги та просила їх задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджена та її захисник у суді касаційної інстанції заперечували проти задоволення скарг і просили залишити судове рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація її дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Касаційні доводи прокурора та представника потерпілої про неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення й особі засудженої внаслідок м`якості є слушними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.