1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



08 жовтня 2019 року

Київ

справа №809/4201/15

адміністративне провадження №К/9901/13473/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство", Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство", Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", Державного підприємства "Калуське лісове господарство", Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 (головуючий суддя Кишинський М.І., судді: Григорук О.Б., Остап`юк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (головуючий суддя Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі №809/4201/15 за позовом Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство", Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство", Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", Державного підприємства "Калуське лісове господарство", Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державна фіскальна служба України про визнання незаконними та скасування наказів,



ВСТАНОВИВ:



ДП "Рогатинське лісове господарство", ДП "Надвірнянське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДП "Коломийське лісове господарство", ДП "Калуське лісове господарство", ДП "Болехівське лісове господарство" звернулись до суду з позовом до Мінекономрозвитку, третя особа ДФС України з позовом у якому просили:



визнати незаконним та скасувати наказ Мінекономрозвитку від 20.07.2015 №831 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування санкцій до ДП "Рогатинське лісове господарство", ДП "Надвірнянське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДП "Коломийське лісове господарство", ДП "Калуське лісове господарство", ДП "Болехівське лісове господарство";



визнати незаконним та скасувати наказ Мінекономрозвитку від 28.09.2015 №1211 "Про зміну виду спеціальної санкції, застосованої до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" в частині застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ДП "Рогатинське лісове господарство", ДП "Надвірнянське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДА "Коломийське лісове господарство", ДП "Калуське лісове господарство", ДП "Болехівське лісове господарство".



Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, в задоволенні позову відмовлено.



Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачі звернулись із касаційною скаргою, у якій просять скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 та постановити нове рішення про задоволення позову.



В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачі зазначають, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не наведено доказів, які вказують на порушення останніми Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Позивачі наполягають, що ними не порушувались приписи законодавства у сфері податкових відносин, що могло слугувати підставою для застосування спеціальної санкції. Позивачі вважають, що позиція судів попередніх інстанцій щодо інформації Міністерства закордонних справ України про те, що компанія "Zortex Business LLP" була ліквідована 15.07.2014, оскільки була недіючою, як на доказ ліквідації зазначеної компанії, є необґрунтованою. На переконання позивачів, факт реального постачання товарів, відповідно до укладених із компанією "Zortex Business LLP" договорів, підтверджується первинними документами встановленої форми, які мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Відповідно, на законних підставах підприємствами сформовано дохід, включивши до складу доходів надходження грошових коштів від покупця товару Компанії "Zortex Business LLP" та оподатковано такий дохід, зауважують позивачі.



Мінекономрозвитку та ДФС України подано заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначають, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими. Відповідач і третя особа вказують, що підставою для застосування спеціальної санкції до позивачів стало порушення вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та подання ГУ власної безпеки ДФС України та просять суд залишити касаційну скаргу позивачів без задоволення.



Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 відкрито касаційне провадження у справі №809/4201/15.



Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №809/4201/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.



Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 попередній розгляд справи призначено на 08.10.2019.



Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ власної безпеки ДФС України виявлено факт порушення позивачами статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".



Так, за інформацією Міністерства закордонних справ України компанія "Zortex Business LLP" ліквідована 15.07.2014, оскільки була недіючою. У ході перевірки ГУ власної безпеки ДФС України було встановлено, що незважаючи на припинення діяльності компанії-нерезидента, позивачі, продовжували здійснювати експортні операції за прямими контрактами на адресу "Zortex Business LLP".



Таким чином, позивачами було порушено статтю 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оскільки станом на 15.07.2014 компанія "Zortex Business LLP" була ліквідована.



20.07.2015 Мінекономрозвитку видало наказ №831 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів України" зовнішньоекономічної України. Наказ виданий відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подання Державної фіскальної служби України від 28.05.2015 №12920/5/99-99-08-02-01-16, від 29.05.2015 №03/35240-15.



Згідно Наказу №831 за порушення статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовується спеціальна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів України, зазначених в додатку до наказу зокрема: ДП "Коломийське лісове господарство" ДП "Калуське лісове господарство", ДП "Надвірнянське лісове господарство", ДП "Рогатинське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДП "Болехівське лісове господарство".



Отримавши подання ДФС України від 18.09.2015 №22098/5/99- 99-08-02-02-16, на підставі Наказу від 28.09.2015 №1211 "Про зміну виду спеціальної санкції, застосованої до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України" Мінекономрозвитку змінено вид спеціальної санкції, застосованої до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначених у додатку до цього наказу, з тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності зокрема: ДП "Коломийське лісове господарство" ДП "Калуське лісове господарство", ДП "Надвірнянське лісове господарство", ДП "Рогатинське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДП "Болехівське лісове господарство".



Позивачі, вважаючи накази щодо тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України, застосування спеціальної санкції у виді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності протиправним, оскільки вони не допускали порушень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", звернулися до суду про їх скасування.



Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилались на те, що подання ДФС щодо застосування санкції до позивачів, яке стало підставою для прийняття наказу Мінекономрозвитку від 20.07.2015 №831 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України", за формою та змістом відповідало приписам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", у відповідача не було передбачених законодавством підстав для незастосування до позивачів спеціальної санкції.



Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.



Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Згідно положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно до частини одинадцятої статті 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі Закон №959-ХІІ) до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.



Частина перша статті 37 Закону №959-ХІІ передбачає, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:



накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;



застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;



тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.



Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону №959-ХІІ санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.



Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.


................
Перейти до повного тексту