ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2019 року
Київ
справа №380/733/17
адміністративне провадження №К/9901/18520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Желєзного І.В., суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/733/17 за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання рішення неправомірним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області у складі судді Лісовенка П.І. від 01 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 13 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
16 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради, в якому просила визнати неправомірною постанову від 05 травня 2017 року № 06-07/23 по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
На обґрунтування позову зазначила про відсутність в її діях складу інкримінованого адмінправопорушення, оскільки реконструкцію будинку фактично здійснювала її донька.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 01 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що твердження позивача (власниці будинку, якій відповідно до рішення виконкому Тетіївської міської ради в 2013 році надано дозвіл на реконструкцію житлового будинку з добудовою кухні та ванної кімнати на присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ) про те, що реконструкцію будинку здійснювала її донька, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 липня 2017 року позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тетіївського районного суду Київської області від 01 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач реконструкцій та добудов до будинку не проводила, відповідно і не повинна була повідомляти відповідача про початок виконання будівельних робіт. Фактично реконструкцію здійснювала її донька. Крім того, позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не звернуто увагу на пропуск відповідачем передбаченого ст. 38 КУпАП двомісячного строку накладення адміністративного стягнення з дня вчинення інкримінованої дії, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, оскільки виконання будівельних робіт розпочато та закінчено у 2013 році.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Саприкіна І.В., Чиркін С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконкому Тетіївської міської ради №56 від 28 травня 2013 року "Про надання дозволу на спорудження об`єктів архітектури" позивачу, яка є власником будинку, надано дозвіл на реконструкцію житлового будинку з добудовою кухні та ванної кімнати на присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано перед початком будівництва отримати дозвіл на проведення будівельно-монтажних робіт в інспекції держархбудконтролю.
Листом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 14 квітня 2017 року №06-09/36 ОСОБА_1 повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт з добудови кухні та ванної кімнати до житлового будинку по АДРЕСА_1 у період з 03 травня 2017 року по 12 травня 2017 року.
03 травня 2017 року за результатами планової перевірки спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Балдигою В.М. складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача.
05 травня 2017 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Сидоріною О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №06-07/23 щодо позивача, яка без повідомлення про початок виконання будівельних робіт виконала реконструкцію житлового будинку з добудовою кухні та ванної кімнати, чим порушила п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про притягнення її до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4 250,00 грн.
Вважаючи притягнення до адмінвідповідальності незаконним, позивач звернулася до суду з позовом про скасування зазначеної постанови.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 159 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, чинна на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Згідно з п. 5 та п. 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, зокрема, має право виконувати будівельні роботи після: 1)подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрація органом державного архітектурно - будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, які належать до І-ІІІ категорії складності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 7 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Статтею 9 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 5 ст. 96 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні. Вчинення такого адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.