Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 592/7963/16-ц
провадження № 61-32603св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач (відповідач) - ОСОБА_1,
відповідачі (позивачі) - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду
м. Суми, у складі судді Бичкова І. Г., від 04 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області, у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., Криворотенка В. І., від 31 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права користування приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення приміщення та виселення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 17 серпня 2016 року він придбав у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, в якій були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що йому було відомо.
Вважав, що відповідачі втратили право на користування зазначеною квартирою, а сумісне проживання сторін в одній квартирі неможливе. Тому виникла необхідність в усуненні перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з неї відповідачів.
Посилаючись на вказані обставини просив суд:
- визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 ;
- виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із зазначеної квартири.
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
У березні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Ковпаківського районного суду м. Суми із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння (справа № 592/3138/17,
провадження № 2/592/1129/17).
Позов мотивовано тим, що у вересні 2016 року вони отримали надіслану Ковпаківським районним судом м. Суми від ОСОБА_1 позовну заяву з додатками про припинення права користування приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення приміщення та виселення, з тексту якої довідались, що 20 серпня 2008 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 та 17 серпня 2016 року продав їх квартиру ОСОБА_5 .
Вважали, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1, укладаючи договір купівлі-продажу квартири, порушили їх права та інтереси, як законних власників квартири.
05 листопада 2007 року на публічних торгах з реалізації нерухомого майна (протокол № 1 від 05 листопада 2007 року) спірна квартира була реалізована ОСОБА_4, а 13 листопада 2007 року був складений акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, складений на підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки від 05 листопада 2007 року № 1.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 лютого 2012 року у справі № 1806/2-305/11 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, ОСОБА_4, філії "Сумського аукціонного центру" ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" був визнаний недійсним протокол № 1 від 05 листопада 2007 року про проведення публічних торгів з реалізації нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та акт державного виконавця від 13 листопада 2007 року про реалізацію предмета іпотеки.
Судом були визнані недійсними, як необхідні документи, так і правові підстави для видачі та чинності свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки з прилюдних торгів від 20 серпня
2008 року, яке було видано ОСОБА_4 на спірну квартиру. Договір купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року, який був укладений на підставі такого свідоцтва є нікчемним і таким що не породжує юридичних наслідків.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2016 року визнано недійсними свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видане 20 серпня 2008 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н. В. за реєстровим № 8765 та договір купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, та посвідчений
17 серпня 2016 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т. А. за реєстровим № 1643.
20 лютого 2017 року Апеляційний суд Сумської рішення Ковпаківського районного суду м Суми від 26 грудня 2016 року скасував в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначивши, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Вважали, що дії ОСОБА_4 були направлені на штучне створення послідовностей добросовісних набувачів з метою ускладнення в подальшому повернення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартири у свою власність.
Піж час купівлі квартири ОСОБА_1 не оглядав спірну квартиру; не цікавився, чому в квартирі мешкають сторонні особи (сім`я Угнічевих), не намагався зв`язатися з мешканцями квартири та визначити їх правові підстави для проживання в цій квартирі. Такі дії набувача майна не є характерними на ринку нерухомості, де обережність та пересторога в діях покупців житла є закономірними, та дають підстави вважати його недобросовісним набувачем спірної квартири
Враховуючи викладене ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили суд ухвалити рішення, яким витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, яку ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 ;
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року об`єднано позов ОСОБА_1 про припинення права користування приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення приміщення та виселення із позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Справі присвоєно єдиний унікальний номер № 592/7963/16-ц.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволено.
Витребувано у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, яку він придбав у ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу
Бурбикою Т. А. 17 серпня 2016 року за реєстровим № 1643, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є законними власниками квартири на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради, від 11 квітня 1995 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 було проведено з порушенням норм чинного законодавства, протокол про проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, які є складовими договору купівлі-продажу, визнано недійсними, а отже ОСОБА_1 без відповідної правової підстави заволодів спірною квартирою, яка підлягає витребуванню у нього на користь законних власників.
Позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважав безпідставними, оскільки той мав та міг знати про те, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 жовтня 2009 року по справі № 2-3912/09 було накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, а отже його поведінка є недобросовісною.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31 жовтня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відхилено, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу від 31 жовтня 2017 року, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і застосовано закон, який їх регулює.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову
ОСОБА_1 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3,
ОСОБА_2
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подано касаційні скарги на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 04 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області
від 31 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та
ОСОБА_4 і витребувано матеріали цивільної справи№ 592/7963/16-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
06 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 592/7963/16-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він придбав квартиру АДРЕСА_1 у законний спосіб, квартира не була загублена, викрадена та не вибула з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без їх на те волі. Законність придбання квартири посвідчена нотаріусом.
Твердження суду про незаконність, недобросовісність, без правових підстав заволодіння квартири з його боку не підтверджується ані нормативно, ані доказами, ґрунтується на припущеннях.
Звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що була предметом іпотеки, здійснювалося на підставі виконавчого напису нотаріуса, а отже виключає можливість її витребування від добросовісного набувача ОСОБА_4, а в подальшому і у нього.
Відповідачі добровільно погодилися на те, щоб спірна квартира стала заставним майном, підписали договір іпотеки і взяли на себе відповідальність за порушення грошових зобов`язань. Ними не оскаржувалися виконавчий напис нотаріуса, постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, арешт та оцінку майна тощо. Поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідчить про наявність їх волі на вибуття квартири із їх власності в разі порушення взятих на себе грошових зобов`язань, що також унеможливлює її витребування в подальшому.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що висновок судів про недобросовісність дій ОСОБА_1 необґрунтований та невмотивований. Він у законний спосіб набув право власності на спірну квартиру на підставі прилюдних торгів з виконання виконавчого напису нотаріуса та щодо майна, яке є предметом іпотеки, сплатив за цю квартиру кошти, залишок яких отримали в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у встановленому законом порядку зареєстрував своє право і розпорядився належним йому майном.
ОСОБА_1 вирішивши придбати спірну квартиру у ОСОБА_4 перевірив у нотаріуса наявність права продавця на розпорядження спірною квартирою, відсутність заборон та арештів щодо вказаного майна, оплатив вартість квартири та у законний спосіб набув право власності на неї. Наявність у спірній квартирі зареєстрованих осіб жодним чином не впливає на законність укладеного договору купівлі-продажу.
Суди застосовуючи до спірних правовідносин постанови Верховного Суду України від 18 січня 2017 року по справі № 6-2776цс16 та від 24 травня
2017 року по справі № 753/5321/15-ц, не вказали, яким чином вказані постанови стосуються розглядуваної справи.
Натомість, ухвалюючи оскаржені рішення, суди не врахували висновки Верховного Суду України, викладені в листах від 01 липня 2013 року "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" та від 01 липня 2013 року "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" розділ "Набуття права власності за результатами прилюдних торгів".
Стверджує, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, і майно від нього витребувано бути не може, про що свідчить процедура набуття права власності на майно ОСОБА_4 та наявність волі відповідачів на вилучення в них майна у законний спосіб в ході процедури реалізації іпотечного майна, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційні скарги не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради, від 11 квітня 1995 року, на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 .