Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 756/10781/16-ц
провадження № 61-11957 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю.В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1,
в інтересах якого діє адвокат Приходько Андрій Анатолійович, на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року
у складі судді Тітова М. Ю. та постанову Київського апеляційного суду
від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Соколової В. В.,
Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" про відшкодування майнової шкоди.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва
від 17 травня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2
на користь ОСОБА_1 14 600 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних
з наданням правової допомоги, у якій просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 14 025 грн.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати
на правову допомогу у розмірі 7 078 грн 50 коп.
Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що перед зверненням до суду Приходьком А. А. було надано первинну консультацію позивачу, представник позивача здійснював збирання доказів по справі, їх аналіз, також ним було складено та подано позовну заяву до суду. Вартість цих робіт визначена сторонами договору про надання правової допомоги у сумі 6 325 грн. Також суд вирішив за необхідне компенсувати позивачу витрати його представника за участь у судових засіданнях у сумі 753 грн 50 коп.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу витрат за консультування з приводу забезпечення позову
та компенсації витрат за правову допомогу, оскільки такі не можна вважати неминучими. До того ж з заявами про забезпечення позову у даній справі ані позивач, ані його представник до суду не зверталися.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції виходив з розумності таких витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу
та характеру наданої адвокатом допомоги.
У липні 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Приходько А. А., подав касаційну скаргу, у якій посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 35 025 грн понесених витрат на правову допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито провадження
за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами при розподілі витрат
на правову допомогу були допущені порушення норм процесуального права.
Вважав, що оскільки позовні вимоги було задоволено, тому з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в повному обсязі, як доведені.
Відзиви (заперечення) на касаційну скаргу від учасників справи
не надходили.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та третьої статті 79 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду) судові витрати складаються
з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
За змістом частин першої та другої статті 84 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду) витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Частиною першою статті 88 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду) передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення
з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи,
що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення
з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У пунктах 47, 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року