Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1620/11
провадження № 61-30159св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач- публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області про відмову у відкритті апеляційного провадження, у складі судді Сащенко І. С., від 10 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2009 року акціонерно-комерційний банк "Золоті ворота", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті ворота"), звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2011 року позовні вимоги ПАТ "Банк Золоті ворота" задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 липня 1993 року, виданого комісією по приватизації житла Харківського ДНДПКІ "Енергопроект" згідно з розпорядженням від 05 липня 1993 року НОМЕР_1, зареєстрованого в комунальному підприємстві "Харківське міськБТІ" 07 липня 2005 року за реєстровим НОМЕР_2, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 62,6 кв.м, житловою площею 43,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлові приміщення № 1-7в літ. "А-6", загальною площею 82,9 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що належить
ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу
від 17 вересня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятниченко І. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1573, зареєстрованого в комунальному підприємстві "Харківське міськБТІ" 18 листопда 1999 року за реєстровим № 2060, на користь
ПАТ "Банк Золоті ворота" для задоволення грошових вимог в розмірі 2 416 948, 29 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2017 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова
від 17 лютого 2011 року по справі № 2-1620/11.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що перегляд рішення суду, ухваленого в 2011 році, яке набрало законної сили, за відсутності факту істотності неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, а перегляд судового рішення, ухваленого 17 лютого 2011 року є невиправданим, оскільки матиме місце порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 10 листопада 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 2-1620/11 з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
04 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 2-1620/11 передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій, всупереч положень частини третьої статті 297 ЦПК України
2004 року, порушив порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження по справі, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова, замість залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для зазначення достатніх підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Судом першої інстанції було розглянуто справу, без її належного повідомлення внаслідок чого було звернуто стягнення на майно із порушенням встановленого законом порядку.
Наголошувала на тому, що постійно проживає в Федеративній Республіці Німеччина. В матеріалах справи міститься інформація про місце її фактичного проживання. Видана нею довіреність від 01 серпня 2008 року на ім`я
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не містить повноважень щодо представництва її інтересів в суді.
Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.