Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 553/1999/16-ц
провадження № 61-18094св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Полтаві,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Кривчун Т. О.,
Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І., від 01 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Полтаві (далі - АТ "Укрексімбанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява АТ "Укрексімбанк" мотивована тим, що 22 січня 2015 року між сторонами було укладено договір про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до виписки по вказаному рахунку відповідачем 05 лютого
2015 року проводились розрахунки за допомогою картки на суму
32, 61 доларів США та 1 936, 10 доларів США; 06 лютого 2015 року відповідачем проводились розрахунки за допомогою картки на суму 1 221, 79 доларів США та 86, 62 доларів США. На дату проведення зазначених операцій курс долара США до української гривні за 1 долар США становив 19, 55 грн та 19, 78 грн відповідно. На дату списання коштів з поточного рахунку 09 лютого 2015 року, курс долара США становив 23, 95 грн
за 1 долар США. Оскільки власних коштів відповідача не вистачило для покриття вказаної різниці, на поточному рахунку ОСОБА_2 утворилась заборгованість за овердрафтом в сумі 8 505, 61 грн.
Позивачем направлялись відповідачу листи щодо наявної простроченої заборгованості та роз`яснено механізм її утворення.
Проте, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 28 квітня 2016 року непогашена заборгованість
відповідача перед банком склала 18 045, 63 грн, у тому числі:
- прострочена основна заборгованість - 8 505, 61грн;
- пеня на суму основної заборгованості - 2 915, 91 грн;
- сума прострочених процентів 5 001,32 грн;
- пеня на суму прострочених процентів - 1 622, 79 грн.
Окрім того, банком понесено інфляційні втрати у сумі 3 495, 81 грн.
У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вказану заборгованість та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави, у складі судді
Новака Ю. Д., від 03 травня 2017 року позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за договором про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2 від 21 січня 2015 року в розмірі
21 541, 23 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором
№ 8151039967 від 21 січня 2015 року належним чином не виконав, то наявні підстави для стягнення з нього на користь Банку простроченої заборгованості за кредитним договором з урахуванням інфляційних витрат.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 травня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві заборгованість за договором про відкриття карткового рахунка
№ НОМЕР_3 від 22 січня 2015 року в розмірі 17 932, 22 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 495, 81 грн, а всього - 21 428, 03 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту, пені та інфляційним втратам відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим, ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах.
Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом апеляційний суд виходив із того, що за лютий 2015 року, заборгованість ОСОБА_2, за процентами становила не 306, 20 грн, а 192, 79 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача. Із розрахунком банку заборгованості за процентами в інші періоди апеляційний суд погодився.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення в частині стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_3 від 22 січня 2015 року в розмірі 17 932, 22 грн та інфляційних втрат в розмірі 3 495, 81 грн скасувати, ухваливши в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення апеляційного суду Полтавської області від 01 червня 2017 року залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2017 року ОСОБА_2 подана касаційна скарга на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 553/1999/16-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
12 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 553/1999/16-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було поверхнево досліджено матеріали справи та не в повній мірі враховано доводи його заперечення на позовну заяву.
Банком не надано доказів правомірності списання коштів на декілька днів пізніше за збільшеним курсом долара. Списання коштів із запізненням відповідач пов`язує з недбалістю працівників банку.
Зазначав, що в 2015 році відбувались значні коливання на валютному ринку і був нестабільний курс валют, про що було відомо банку, та дає підстави вважати, що списання коштів з порушенням строків відбулося з умислом на ріст курсу долара США по відношенню до української гривні з метою утворення зобов`язання по овердрафту.
Вважав, що у його діях відсутня вина, як основний елемент цивільно-правової відповідальності.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", подане його представником
ОСОБА_3 , на касаційну скаргу в якому банк, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 22 січня 2015 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві та ОСОБА_2, було укладено договір про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_3 (далі - договір № НОМЕР_3 від 22 січня 2015 року).
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 договору № 8151029967 від 22 січня
2015 року позивач па підставі заяви відповідача, яка є додатком № 1 до договору, а також інших документів, визначених вимогами чинного законодавства України та нормативних документів позивача, відкриває відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_3 (за текстом договору - картковий рахунок), проводить за цим рахунком операції, визначені положеннями чинного законодавства України, нормативними документами банку та цим договором, видає відповідачу картку, яка зазначена у заяві, а також надає інші банківські послуги, а відповідач зобов`язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених цим договором, у тому числі згідно з Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.
Пунктом 2.2. договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року передбачено, що операції за картковим рахунком проводяться позивачем за дебетово-кредитною схемою.
Пунктом 1.1.21 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року визначено, що овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком у разі, якщо сума операції за картковим рахунком перевищує розмір витратної суми (зокрема у випадках, коли операції здійснюються без авторизації, коли розрахунки за операцією виконуються у валюті, відмінній від валюти карткового рахунку тощо). Розмір овердрафту складає різницю між сумою відповідної операції за картковим рахунком та розміром витратної суми.
Відповідно до умов пункту 2.4 договору № 8151029967 від 22 січня
2015 року за користування овердрафтом відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачу проценти, нараховані за процентною ставкою, визначеною Умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка.
Відповідно до пунктів 4.2.14 та 4.2.15 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року відповідач зобов`язався у разі виникнення заборгованості за овердрафтом щоразу повертати таку заборгованість та сплачувати проценти за користування овердрафтом шляхом поповнення карткового рахунка до
20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість за Овердрафтом, але не пізніше останнього Банківського дня місяця, наступного за місяцем, в якому виникла заборгованість за овердрафтом. У разі надіслання позивачем вимоги відповідачеві про дострокове повернення овердрафту погасити не пізніше терміну, зазначеного у такій вимозі, усю існуючу на день такого погашення заборгованість за овердрафтом та процентами за користування овердрафтом.
Відповідно до пункту 5.3 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року сторони погодили, що нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється банком у валюті карткового рахунка щомісяця, в останній банківський день місяця, виходячи з фактичної заборгованості за овердрафтом на початок кожного календарного дня поточного місяця, розміру процентної ставки, визначеної умовами та тарифами обслуговування карткового рахунка, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування овердрафтом банк здійснює починаючи з першого календарного дня, наступного за днем виникнення овердрафту, по день погашення овердрафта (включно).
Пунктом 6.7 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року визначено, що погашення заборгованості за овердрафтом та кредитом, а також за процентами за користування овердрафтом та кредитом відбувається у день надходження будь-яких коштів на картковий рахунок за рахунок таких коштів. У випадку, якщо коштів, що надійдуть на картковий рахунок буде недостатньо для погашення усієї заборгованості, відповідач зобов`язаний при настанні терміну погашення відповідної заборгованості забезпечити наявність на картковому рахунку коштів у сумі, достатній для погашення такої заборгованості, або здійснити її погашення у будь-який інший спосіб, дозволений чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 7.1.1 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року у разі прострочення сплати заборгованості за овердрафтом та/або процентами за овердрафтом, відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до дня погашення відповідної заборгованості у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.1 договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року сторони погодили, що з питань виконання умов цього Договору, що не врегульовані ним, сторони керуються Правилами користування платіжною карткою
(далі - Правила користування, додаток № 2 до цього Договору), Умовами та тарифами обслуговування Карткового рахунка, правилами Платіжних систем, платіжні картки якої використовуються згідно з цим Договором, чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативними документами Банку.
Відповідно до заяви, що є додатком № 1 до договору, відповідачеві було випущено платіжну картку VISA Affinity.
22 січня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду про використання платіжних карток "Разом за життя № 1" до договору № 8151029967 від 22 січня 2015 року.
Відповідачем 05 лютого 2015 року проводились розрахунки за допомогою вказаної картки на суму 32, 61 доларів США та 1 936, 10 доларів США.
06 лютого 2015 року відповідачем проводились розрахунки за допомогою вказаної картки на суму 1 221, 79 доларів США та 86, 62 доларів США.
На дату проведення зазначених операцій курс долара США становив
19, 55 грн за 1 долар США та 19, 78 грн за 1 долар США відповідно. На дату списання коштів з поточного рахунку - 09 лютого 2015 року, курс долара США становив 23, 95 грн за 1 долар США.
Власних коштів ОСОБА_2 не вистачило для покриття вказаної різниці при зміні обмінного курсу української гривні до долара США, внаслідок чого на поточному рахунку відповідача утворилась заборгованість за овердрафтом в сумі 8 505, 61 грн.
12 березня 2015 року банком було направлено ОСОБА_2 повідомлення про заборгованість та запропоновано погасити її. Зазначене повідомлення відповідач отримав 24 березня 2015 року.
31 березня 2015 року ОСОБА_2 направив банку відповідь, в якій повідомляв, що рахунок, про який ідеться в листі, є дебітним, ніяких угод щодо кредиту чи овердрафту по цьому рахунку він не підписував, походження заборгованості йому не зрозуміле, просив розібратися в даному питанні та надати йому відповідні роз`яснення.
06 квітня 2015 року банком направлено ОСОБА_2 листа, в якому надано роз`яснення щодо механізму утворення наявної заборгованості.
Відповідач у визначений договором про відкриття карткового рахунка № НОМЕР_3 від 22 січня 2015 року термін не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість: за основним боргом - у сумі 8 505, 61 грн, за простроченими процентами - 4 887, 91 грн, за пенею на суму прострочених процентів - 1 622, 79 грн та за пенею на суму простроченого основного боргу - 2 915, 91 грн.
За даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у період з лютого 2015 року по березень 2016 року становив: лютий 2015 року - 105,3%, березень 2015 року - 110,8%,
квітень 2015 року - 114,0%, травень 2015 року - 102,2%, червень 2015 року - 100,4%, липень 2015 року - 99,0%, серпень 2015 року - 99,2%, вересень
2015 року - 102,3%; жовтень 2015 року - 98,7%; листопад 2015 року - 102,0%, грудень 2015 року - 100,7%, січень 2016 року - 100,9%, лютий 2016 року - 99,6%, березень 2016 року - 101,0%. Загальний індекс інфляції за вказаний період становить 141,09%.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.