Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 753/12083/16-ц
провадження № 61-35502св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: суддя Апеляційного суду міста Києва Чобіток Алла Олександрівна, заступник голови Апеляційного суду міста Києва Крижанівська Ганна Володимирівна, суддя Подільського районного суду м. Києва Роман Олександр Андрійович, суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Наталія Миколаївна, суддя Апеляційного суду міста Києва Болотов Євген Володимирович, голова Подільського районного суду м. Києва Бородій Василь Миколайович, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у складі судді Даниленка В. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до судді Апеляційного суду міста Києва Чобіток А. О., заступника голови Апеляційного суду міста Києва Крижанівської Г. В., судді Подільського районного суду м. Києва Романа О. А., судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Н. М., судді Апеляційного суду міста Києва Болотова Є. В., голови Подільського районного суду м. Києва Бородія В. М., Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб органів суду.
Позовна заява мотивована тим, що під час розгляду цивільної справи № 753/12916/14 за його позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (далі - ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2") та Київського міського центру зайнятості, треті особи: Генеральна прокуратура України та Дарницький районний центр зайнятості м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судді: Чобіток А. О., Роман О. А., Ларіонова Н. М., Болотов Є. В. порушували норми процесуального права, а голова Подільського районного суду м. Києва Бородій В. М. та заступник голови Апеляційного суду м. Києва Крижанівська Г. В. також порушували покладені на них посадові обов`язки й положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Просив визнати незаконними рішення, дії та бездіяльність відповідачів і відшкодувати йому шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб органів суду, у розмірі 10 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається. Розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду її по суті, перегляду судових рішень у передбаченому процесуальним законом порядку і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, врахувавши норми чинного законодавства України, а також те, що позивачем не надано жодних належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, щодо спричинення йому моральної шкоди будь-якими діями відповідачів, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог та постановити окрему ухвалу з направленням її на розгляд відповідного прокурора.
Касаційна скарга мотивована тим, що він неодноразово звертався із заявами про надання йому дозволу ознайомитися з матеріалами справи, однак суд першої інстанції у порушення норм процесуального права відмовив йому у цьому та ухвалив рішення про відмову у позові. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не повідомив позивача про дату, час та місце слухання справи, чим також порушив його процесуальні права. Оскаржувані судові рішення ухвалені злочинним шляхом заради приховання іншого злочину.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовувані норми права
Судом установлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року, постановленою у справі № 753/12916/14, позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" та Київського міського центру зайнятості, треті особи: Генеральна прокуратура України та Дарницький районний центр зайнятості м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29 березня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України від 07 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів", в редакції, чинній на момент пред`явлення позову (далі - Закон України "Про судоустрій і статус суддів"), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.
Відповідно до статті 125 Конституції України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) в Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.