ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 572/940/16-ц
провадження № 61-12294 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року в складі судді Довгого І. І. та на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2017 року в складі колегії суддів Григоренка М. П., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
18 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з ОСОБА_2 116 739,72 грн заборгованості за договором позики, з яких: 100 000 грн - сума боргу, 16 739,72 грн - 10 % річних від простроченої суми.
В обґрунтування своїх вимог указував, що 28 квітня 2014 року між ним та відповідачем укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_2 отримала від нього 100 000 грн, що підтверджується розпискою, та зобов`язалась повернути йому таку ж суму грошових коштів. Строк повернення визначений договором в один місяць із моменту укладення договору. У добровільному порядкуборжник суму позики не повернула.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, яким просила визнати недійсними договір позики від 28 квітня 2014 року та розписку, складену на підставі цього договору.
Зустрічні вимоги мотивувала тим, що 19 травня 2014 року вона була прийнята на роботу касиром у Сарненське відділення ТОВ "Міжрегіональні ресурси".
Договір позики від 28 квітня 2014 року та розписка були написані під психологічним тиском і шляхом обману з боку ОСОБА_1, який є керівником Рівненській філії ТОВ "Міжрегіональні ресурси".
Уважала, що договір укладений, а розписка написана нею під впливом обману та насильства, що є підставами для задоволення позову.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір позики від 28 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та розписку від 28 квітня 2014 року.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 довела в установленому законом порядку, що не отримувала від ОСОБА_1 кошти за договором позики від 28 квітня 2014 року, а наявні в справі письмовий договір та розписка не є тими доказами, які безперечно підтверджують факт отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 24 листопада 2016 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та порушення норм процесуального права.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_2 на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 квітня 2014 року ОСОБА_1 як позикодавець і ОСОБА_2 як позичальник уклали договір позики грошових коштів, згідно з пунктами 1.1, 4.1 якого позикодавець передає у власність позичальникові 100 000 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів зі строком повернення один місяць з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 3.1 указаного договору позика надається шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. На підтвердження факту передання позикодавцем відповідно до умов цього договору суми грошових коштів позичальнику, позичальник надає розписку позикодавцю про отримання суми грошових коштів.
Якщо сума позики своєчасно неповернута, позичальник зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми (пункт 7.1. договору).
Відповідно до розписки від 28 квітня 2014 року ОСОБА_2 на виконання договору позики від 28 квітня 2014 року отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 грн.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 дали суду показання, що вони, як і ОСОБА_2, працювали в ТОВ "Міжрегіональні ресурси" та як і інші працівники при прийнятті на роботу підписували серед інших документів розписку про отримання коштів, оскільки це було обов`язковою умовою прийняття на роботу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.