Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 201/5279/16
провадження № 61-11227св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя - доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в складі судді Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330", яке ухвалою суду від 04 червня 2018 року замінено на належного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКС України у Дніпропетровській області), про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ГУ ДКС України у Дніпропетровській області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 : 46 952,77 грн в рахунок повернення витрат на лікування і протезування; 22 623,26 грн заборгованості за щомісячними платежами; 480,00 грн щомісячно в рахунок відшкодування шкоди здоров`ю безстроково; 9 600,00 грн щорічно в рахунок відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування безстроково; 2 524,80 грн в рахунок повернення витрат на оплату судово-медичної експертизи.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в прийнятті апеляційної скарги відмовлено та повернуто її прокуратурі Дніпропетровської області.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі захист інтересів держави здійснює ГУ ДКС України у Дніпропетровській області. Апеляційна скарга прокуратури Дніпропетровської області подана з метою представництва відповідача у цій справі, який не позбавлений права повторного звернення з апеляційною скаргою та касаційного оскарження ухвали апеляційного суду від 12 грудня 2018 року про повернення відповідачу апеляційної скарги у зв`язку з неусуненням її недоліків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою цього ж суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга прокуратури Дніпропетровської області аргументована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що апеляційна скарга була подана прокуратурою саме з метою захисту інтересів держави, оскільки ГУ ДКС України у Дніпропетровській області неналежним чином здійснює захист цих інтересів.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).