ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/2122/15
адміністративне провадження №К/9901/9088/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015 (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 (судді: Парінов А.Б. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.) у справі №826/2122/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Ізраїльське підприємство "Ям Сервіс Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Ізраїльське підприємство "Ям Сервіс Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:
- від 26.08.2014 № 118526550201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 10 787 927,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 696 982,00 грн;
- від 07.11.2014 № 154326552201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем в розмірі 10 237 321,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 559 330,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 766/26-52-22-01/31243294 від 14.08.2014, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 83.1 ст. 83, п. 138.2 ст. 138, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 10 787 927,00 грн та ПДВ на загальну суму 10 557 959,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків. До вказаних висновків контролюючий орган дійшов на підставі акту від 21.08.2014 № 457/26-56-22-01-05/38091749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Летавіца" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями, акту від 16.04.2014 № 1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грант Тайм" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014, інформації з бази даних АІС "Податковий блок", АІС "Єдиного реєстру податкових накладних" щодо ТОВ "СТ", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Грант Тайм", протоколу допиту посадової особи ТОВ "Грант Тайм", та матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32014100000000036, відкритому за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України щодо створення ряду суб`єктів господарювання, в т.ч. ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Летавіца", ТОВ "СТ".
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Летавіца" та ТОВ "СТ" на підставі договорів поставки, за якими вказані контрагенти поставляли позивачу обладнання, вироби та витратні матеріали для поліграфії (товар): поліграфічні матеріали, фарби, проявники, закріплювачі, очищувальні розчини, лаки, гумуючі розчини.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, інвентаризаційні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, оборотньо - сальдові відомості, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей.
Судами також встановлено подальше використання придбаних у ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Летавіца", ТОВ "СТ" товарів у власній господарській діяльності, зокрема позивачем надано докази подальшої реалізації поліграфічної продукції наступним суб`єктам господарювання: ТОВ "Ена ЛТД", ТОВ "Видавництво "Діалог пресс", ТОВ "Новий Друк", ДП "Поліграфічний комбінат "Зоря", ТОВ "Слон", ТОВ "Профі-Прес", ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ`ТОВ "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи", ТОВ "Вольф", ТОВ "Видавничий будинок "Авантпост-Прим", що підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних та довіреностей на отримання товару контрагентами-покупцями від позивача.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.