ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №760/12450/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33572/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,
суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року (суддя Букіна О. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (головуючий суддя Лічевецький І. О., судді: Мельничук В. П., Мацедонська В. Е.) за адміністративним позовом Міністерства оборони України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Міністерства оборони України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом та просив скасувати вимогу заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. щодо винесення вимоги від 07 липня 2016 року №14618-0-33-16/20-1/9 стосовно виконання в повному обсязі виконавчого листа №760/2291/16-а від 10 травня 2016 року, що видав Солом`янський районний суд м. Києва про зобов`язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на адресу Міністерства оборони України надійшла вимога заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. від 07 липня 2016 року №14618-0-33-16/20-1/9, в якій зазначено про зобов`язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Позивач вважає, що дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О. С. і дана вимога є неправомірними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що рішення суду Міністерством оборони України не виконано в повному обсязі, тому державним виконавцем правомірно на адресу боржника надіслано вимогу від 07 липня 2016 року № 14618-0-33-16/20-1/9, якою зобов`язано Міністерство оборони України виконати в повному обсязі виконавчий лист № 760/2291/16-а від 10 травня 2016 року, що видав Солом`янський районний суд м Києва.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження в описовій та регулятивній частині допущенна помилка, щодо дати виконавчого листа №760/2471/16-а від 10 травня 2016 року, що видав Солом`янський районний суд м. Києва, щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. У відповідності до постанови Солом`янський районний суд м. Києва №760/2471/16-а дата складання постанови є 17 березня 2016 року, а не 10 травня 2016 року.
На думку скаржника, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року №760/12450/16-а не повною мірою досліджено матеріали справи чим порушено статтю 163 КАС України, так як в описовій частині суддя описує справу №760/2291/16-а від 10 травня 2016 року, яка не має ніякого відношення до справи №760/2471/16-а від 17 березня 2016 року.
Скаржник вважає, що датою нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності є первинно встановлено інвалідність, згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії 29 жовтня 2013 року, виданої ОСОБА_1 Тому нарахування розміру одноразової грошової допомоги нараховувались з цієї дати.
Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.
Позиція інших учасників справи.
Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Від інших учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участі.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/33572/18 (адміністративна справа №760/12450/16-а) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Білоуса О. В., суддів: Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 546/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження 51199863 по виконанню виконавчого листа № 760/2291/16-а від 10 травня 2016 року, що видав Солом`янський районний суд м Києва, про зобов`язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
23 травня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення, проте рішення суду Міністерством оборони України в строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання, не виконано.
До відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 від 16 червня 2016 року про виконання боржником рішення суду не в повному обсязі та необхідності накладення штрафу на боржника.
Солом`янським районним судом міста Києва у справі №760/2471/16-а встановлено наступні обставини.
02 вересня 2014 року позивача визнано з 02 вересня 2014 року інвалідом II групи у зв`язку із пораненням, контузією та захворюванням, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 02 вересня 2014 року серії 10ААВ №919245.
02 вересня 2014 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від №975 від 25 грудня 2013 року (надалі - Порядок) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи".
Згідно з пунктом 2 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 14 липня 2016 року № 55, ОСОБА_1 призначено грошову допомогу внаслідок настання II групи інвалідності у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, в сумі 133800,00 грн.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
На момент виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначались Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (далі - за Закон № 606-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.