ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/4241/15
адміністративне провадження №К/9901/13316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року (головуючий суддя Лук`янчук О.В., судді: Градовський Ю.М., Косцова І.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" до Одеської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог) до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610067/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року; визнання протиправними дій Митниці щодо відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів з урахуванням додаткових документів та визнання протиправними дій ДФС щодо відмови у задоволенні скарги Товариства на рішення керівника Митниці від 30 червня 2015 року №13565/699-99-25-02-02-15.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що визначення митним органом митної вартості імпортованого ним товару по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки Товариством було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування заявленої ним митної вартості товару діяла у відповідності до вимог законодавства та не порушувала прав позивача; крім того, зважаючи на недоліки поданих Товариством до митного оформлення документів, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої ним митної вартості товарів, в зв`язку з чим суб`єкт владних повноважень за наслідками проведених з декларантом консультацій прийняв оскаржувані рішення, в яких внаслідок неможливості застосування попередніх методів правомірно визначив митну вартість товару за резервним методом; водночас, суд дійшов висновку, що дії ДФС при прийнятті рішення №13565/699-99-25-02-02-15 від 30 червня 2015 року про залишення скарги позивача без задоволення є правомірними, оскільки відповідають повноваженням цього органу, встановленим щодо порядку розгляду скарг платників податків, та фактичним обставинам справи.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року (з врахуванням ухвали від 09 березня 2016 року про виправлення описки) постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610067/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року; скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року, які прийняті Митницею; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача 1 підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом; разом з тим позовні вимоги про визнання протиправними дій Митниці щодо відмови у визнанні заявленої митної вартості товару з урахуванням додаткових документів та визнання протиправними дій ДФС щодо відмови у задоволенні скарги Товариства на рішення керівника Митниці від 30 червня 2015 року №13565/699-99-25-02-02-15 не підлягають задоволенню, оскільки вони вчинені в межах повноважень цих органів та у відповідності до встановлених норм МК України, що, в свою чергу, відповідає критеріям правомірності, законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, які передбачені частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, а також зазначала про законність прийнятих нею рішень про коригування митної вартості товару, що імпортувався позивачем, за шостим методом, оскільки останнім на вимогу митного органу не було подано доказів на підтвердження числових значень заявленої за основним методом митної вартості.
Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що між позивачем (як покупцем) та Компанією "KAOFU CHEMICL CORPORATION" (як продавцем) був укладений контракт №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року, відповідно пункту 1.2 якого продавець продає, а покупець купує полістирол, пінополістирол гранульовані, в комплекті з барвниками до них та інші матеріали для виробництва компонентів для електровонагрівачів, а згідно з пунктом 2.1 контракту ціна та вартість товару узгоджується між продавцем та покупцем і фіксується в інвойсах, які оформлюються на кожну окрему поставку та є невід`ємною частиною даного контракту.
31 березня 2015 року між Товариством та Компанією "KAOFU CHEMICAL CORPORATION" укладено додаткову угоду №1 до контракту №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року, відповідно до пункту 1 якої умови поставки за контрактом - CIF Одеса, а вартість транспортування і страхування включені у вартість товару.
З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару та підтвердження його митної вартості позивачем до відповідача 1 подано митні декларації №500060001/2015/009025 від 29 квітня 2015 року, №500060001/2015/009407 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/009422 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року та №500060001/2015/013917 від 28 липня 2015 року разом із документами, а саме: зовнішньоекономічним договором (контрактом) №Tw-10-/02-15 10 лютого 2015 року, рахунком-фактурою (інвойсом), копією декларації країни відправлення, прейскурантом (прайс-листом) виробника товару, розрахунком ціни (калькуляцією), копією митної декларації країни відправлення, комерційними інвойсами.
Проте, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610067/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року.
Після проведення Товариством оплати вартості донарахованих митних платежів та зборів в сумі 163 791,91 грн. товар був випущений у вільний обіг.
Не погодившись зі вказаними рішеннями Митниці, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішенням начальника Митниці №135 від 09 червня 2015 року та рішенням ДФС №13565/6/99-99-25-02-02-15 від 30 червня 2015 року скарги залишено без задоволення.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.