ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №820/1310/16
адміністративне провадження №К/9901/12547/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В.М., суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Апеляційного суду Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 (постановлена у складі судді Мельникова Р.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (постановлена у складі колегії суддів Калитки О.М., Кононенко З.О., Бондара В.О.)
у справі №820/1310/16
за позовом ОСОБА_1
до Апеляційного суду Харківської області
третя особа Державна казначейська служба України
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Харківської області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Апеляційного суду Харківської області щодо відмови у виплаті їй вихідної допомоги при звільненні у відставку;
- зобов`язати Апеляційний суд Харківської області нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою до 1 квітня 2014 року, у відповідності до частини першої статті 136 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 01.04.2014).
Позов обґрунтовано тим, що позивач після звільнення з займаної посади судді звернулась до Апеляційного суду Харківської області із заявою про виплату вихідної допомоги відповідно до вимог статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", однак відповідач протиправно відмовив їй у виплаті вихідної допомоги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016, адміністративний позов задоволено частково зобов`язано Апеляційний суд Харківської області нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, у відповідності до частини першої статті 136 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній до 01.04.2014 р.), в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції в оскарженій частині були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення закону, які діяли станом на момент прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача. Так, на момент звільнення позивача у відставку був чинний Закон України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 01.04.2014 року, положення якого не передбачали виплату вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 03.12.1992 по 29.12.2014 працювала суддею Апеляційного суду Харківської області.
08 листопада 2013 року позивач подала до Вищої ради юстиції заяву про відставку.
25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято постанову №59-VIII "Про звільнення суддів", якою відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України, у зв`язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Харківської області.
На підставі постанови Верховної Ради України №59-VIII від 25.12.2014, наказом голови Апеляційного суду Харківської області № 04-02/115-ос від 29.12.2014 ОСОБА_1 відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області 29.12.2014 у зв`язку з поданням заяви про відставку та наданням відставки.
18.01.2016 позивач звернулась до Апеляційного суду Харківської області із заявою з вимогою нарахування та виплати вихідної допомоги, відповідно до вимог статті 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
19.01.2016 листом за вих. №03-54/823 Апеляційний суд Харківської області відмовив позивачу у проведенні виплати вихідної допомоги, стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка діяла до 01.04.2014, була виключена Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання".
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позбавлення позивача права на отримання вихідної допомоги у зв`язку з її відставкою, відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, яка діяла на час набуття позивачем такого права на отримання вихідної допомоги, є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки положеннями статті 22 Конституції України чітко визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, що діяла станом на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.