ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №542/240/17
адміністративне провадження №К/9901/17349/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 542/240/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області,
третя особа Управління з питань цивільного захисту Полтавської обласної державної адміністрації,
про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області у складі судді Стрельченко Т.Г. від 06 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бенедик А.П., Мельнікової Л.В., Донець Л.О. від 07 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області (далі також - відповідач), третя особа Управління з питань цивільного захисту Полтавської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати неправомірними відмови відповідача від 06 грудня 2016 року та від 13 лютого 2017 року щодо невстановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення "особа з інвалідністю внаслідок війни";
- зобов`язати відповідача встановити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення "особа з інвалідністю внаслідок війни ".
В обґрунтування вимог посилався на те, що має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та отримання відповідного посвідчення, оскільки отримав захворювання внаслідок виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі також - Чорнобильській АЕС).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова відповідача у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення через відсутність інформації про розпорядчий документ за лінією Цивільної оборони є незаконною, оскільки ОСОБА_1 був залучений до складу формувань цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності має право на отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 26 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №542/240/17, витребувано матеріали справи.
07 лютого 2018 року справу передано на розгляд до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Чиркіна С.М. та Шарапу В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданим 14 січня 2016 року Полтавською облдержадміністрацією та вкладкою до посвідчення.
Зв`язок хвороби ОСОБА_1 з наслідками роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії від 16 червня 2015 року щодо встановлення причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру.
Відповідно до довідки МСЕК серії АВ № 0493248 позивачу з 11 вересня 2015 року призначено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довічно.
В матеріалах справи також наявна копія довідки про те, що ОСОБА_1 з 02 травня 1986 року по 08 травня 1986 року був направлений у відрядження на ліквідаційні роботи на Чорнобильську АЕС; довідка Новосанжарського районного військового комісаріату про те, що позивач дійсно з 03 травня 1986 року по 04 травня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо встановлення йому відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.
Проте, листом від 06 грудня 2016 року № 08-02-12/3620 Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області відмовило позивачу в задоволенні заяви, мотивуючи тим, що питання щодо встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни можна розглянути у разі надання висновку військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання.
Після надання експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії Управління соціального захисту населення Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області листом від 13 лютого 2017 року №08-01-13/364 повторно відмовило позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, мотивуючи тим, що відповідно роз`яснення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не поширюється на осіб, які направлялися на виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС органами Управління у справах Цивільної оборони, створеними у складі підприємств, установ, організацій.
Відмови в надані статусу особи з інвалідністю внаслідок війни позивач оскаржив до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на відсутність доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Достатніх підстав для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" немає. Документи, долучені позивачем до заяви про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, підтверджують лише статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначається про безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року відповідають не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом № 3551-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відтак, умовами для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ, є: 1) настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.