ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармак" (нове найменування - акціонерне товариство "Фармак"; далі - АТ "Фармак")
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 [колегія суддів: Отрюх Б.В. (головуючий), судді Остапенко О.М. і Грек Б.М.]
зі справи № 911/165/18
за позовом компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH; далі - Компанія)
до АТ "Фармак",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська митниця Державної фіскальної служби України (далі - Митниця),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Assia Chemical Industries Ltd,
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до господарського суду Київської області з позовом про:
заборону АТ "Фармак" використовувати винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України № 73339 без дозволу його власника - Компанії;
вилучення та знищення товару - фармсубстанції Rivaroxaban, кількістю 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, CAS:366789-02-8, торговельної марки "Teva", виробник Assia Chemical Industries Ltd (Ізраїль), заявленого на митне оформлення до Митниці згідно з митною декларацією від 11.01.2018 UA №125100/2018/300832, імпортером якого є АТ "Фармак".
1.2. Позовна заява з посиланням на приписи, зокрема, статей 15, 418, 424, 431, 459, 462, 464 Цивільного кодексу України та 6, 21, 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" мотивована тим, що АТ "Фармак" здійснюється імпорт продукції під торговельною маркою "Teva", в якому застосовано винахід за патентом України № 73339 на діючу речовину Rivaroxaban, що є порушенням прав інтелектуальної власності Компанії, оскільки вона (Компанія) є власником майнових прав на винахід за патентом України № 73339 "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", який використовується при виробництві та продажу лікарського засобу "Ксарелто" (Xarelto), діючою речовиною якого є ривароксабан (Rivaroxaban).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Київської області від 07.11.2018 зі справи в задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого суду мотивовано тим, що з матеріалів справи не вбачається порушення права інтелектуальної власності позивача, захищеного патентом України № 73339.
2.2. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, Компанія оскаржила його до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 розгляд апеляційної скарги Компанії на рішення господарського суду Київської області від 07.11.2018 відкладено на 18.09.2019 о 14 год. 00 хв.; задоволено клопотання Компанії про повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог у справі - компанію нерезидента Assia Chemical Industries Ltd, про дату, час та місце проведення судового розгляду; зупинено апеляційне провадження у справі № 911/165/18 до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Ухвалу апеляційного суду зі справи мотивовано необхідністю повідомлення юридичної особи - нерезидента Assia Chemical Industries Ltd про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ "Фармак", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції названу ухвалу апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції зі справи постановлено з порушенням, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на розгляд справи упродовж розумного строку та із застосуванням статті 15 Конвенції, яка в цьому випадку застосуванню не підлягає. Крім того виконання ухвали апеляційного суду призводитиме до завершення вирішення спору після спливу строку придатності товару, вимога про заборону використання та знищення якого є предметом спору, що суперечить положенням статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Доводи інших учасників справи
Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила ухвалу апеляційного господарського суду зі справи залишити в силі, а в задоволенні касаційної скарги відмовити.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1.1. За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.1.1.2. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5.1.1.3. Частиною третьою статті 304 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.1.1.4. Згідно зі статтею 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.1.1.5. Статтею 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
5.1.2. Щодо суті касаційної скарги
5.1.2.1. Згідно з частинами першою та другою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Статтею 365 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою та другою статті 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.