ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/412/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання : Громак В.О.
за участю : представника ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області - Жадан О.О., ліквідатора ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" - Віскунова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Луганський окружний адміністративний суд касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019
та ухвалу Господарського суду Луганської області від 16.10.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області
у справі № 913/412/16
за заявою ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 порушено провадження у справі №913/412/16 про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/412/16 боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатора банкрута.
На офіційному веб-сайті ВГСУ в мережі Інтернет, 18.10.2017 за №46513, оприлюдненно повідомлення про визнання банкрутом ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій".
У грудні 2017 кредитор - ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою від 13.12.2017 про визнання поточних грошових вимог до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на загальну суму 23 585 586,70 грн., з яких основний борг -19 338 853,81 грн., а саме - орендна плата за землю юридичних осіб - 11762426грн. 60коп. за період з 02.03.2015 по 30.10.2017;- податок на додану вартість - 7479251грн. 40коп. за період з 01.08.2017 по 10.12.2017;- рентна плата зі збору на спеціальне використання води - 54119грн. 98коп., за період з 01.01.2017 по 30.09.2017;- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730грн. 55коп., за період 17.02.2017 - 19.11.2017;- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти - 38 410грн. 82коп. за період 20.05.2016 - 19.11.2017;- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - 1914грн. 46коп. за період 20.05.2016 - 19.11.2017, штрафні санкції - 1 469 482,87 грн., пеня -2 777 250,02 грн. та витрати на оплату судового збору -5 956 грн.
У лютому 2018 кредитором - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до суду подано уточнення щодо заявлених ним грошових, з яких основний борг - 19 116 913 грн. 64коп., штрафні санкції - 1 469 482 грн. 87коп., пеня - 2321765грн. 99коп. та витрати по сплаті судового збору - 5956 грн.
В подальшому, у вересні 2018, кредитор - ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою від 03.09.2018 про визнання поточних вимог до боржника в загальному розмірі 8 164 104,32 грн., а саме з податку на додану вартість станом на 09.08.2018, з яких основний борг - 4 551 709 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 481 739 грн., пеня - 2 130 656,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.10.2018 у справі № 913/412/16 (суддя Ковалінас М.Ю.), визнано грошові вимоги кредитора - ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, за заявою від 13.12.2017 до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в загальному розмірі 14 432 729,61 грн., у тому числі основний борг 13 172 956грн. 35коп., з якого 6 323 183грн. 40коп. - орендна плата за землю юридичних осіб, 6 757 724грн. 40коп. - податок на додану вартість, 54 101грн. 98коп. - рентна плата зі збору за спеціальне використання води, 37 955грн. 57коп. - екологічний податок (4 черга) та основний борг 5 100грн. 26коп. з екологічного податку (6 черга), 1 254 673грн. штрафні санкції (6 черга), а також 5956грн. судового збору (1 черга). Решту грошових вимог відхиллено.
Визнано грошові вимоги кредитора - ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області за заявою від 03.09.2018 до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в загальному розмірі 6 033 447грн. 50коп., у тому числі 4 511 709 грн. - основний борг (6 черга), штрафні санкції - 1481739грн. (6 черга), а також 3254грн. судового збору (1 черга). Решту грошових вимог відхиллено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 913/412/16 (судді : Матрюхіна Н.О., Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) ухвалу Господарського суду Луганської області від 16.10.2018 в частині відхилення вимог за заявою від 13.12.2017 в розмірі 8 475 405,89 грн. та за заявою від 03.09.2018 в розмірі 2 130 656,32 грн.) залишено без змін.
В касаційній скарзі Головне управління ДФС у Луганській області просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 16.10.2018 у справі № 913/412/16 щодо відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області скасувати, прийнявши нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на зазначених сумах.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями щодо відхилення грошових вимог до банкрута, скаржник посилається на неврахування судами вимог ст. 4 Податкового кодексу України, зокрема, на те, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу, оскільки усі платники податків та зборів рівні перед законом.
Крім того, Головне управління ДФС у Луганській області касаційній скарзі посилається на неврахування судами вимоги ст. ст.16, 46, 49 57 Податкового кодексу України, внаслідок чого вирішуючи даний спір та відхиляючи частково кредиторські вимоги останнього, судом безпідставно залишено поза увагою те, що сума основного боргу, складається із самостійно угоджених сум податкового боргу боржника, відповідно до наданих до контролюючого органу ним податкових декларацій зі сплати податку за землю.
Також, у касаційній скарзі Головне управління ДФС у Луганській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій помилково не враховано вимоги ст. 30 Податкового кодексу України щодо надання податкових пільг, так як, на думку скаржника, законодавцем чітко визначено виключний перелік органів, яким надано право установлювати та скасовувати податки і збори, а також спосіб, яким надається податкова пільга.
Так, Головне управління ДФС у Луганській області в касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вказана норма не включена до Податкового кодексу України, що на переконання скаржника, унеможливлює звільнення боржника від сплати податків, та зазначало, що положення частини 1 статті 38 Закону про банкрутство не можуть обмежувати сфери дії Податкового кодексу України на предмет виникнення податкових зобов`язань у ліквідаційній процедурі, а можуть змінювати тільки процедуру їх стягнення (шляхом формування відповідної черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів по податковому боргу в межах однієї черги), оскільки виняток щодо процедури стягнення податкових зобов`язань відповідно до Закону про банкрутство прямо передбачено частиною 1.3 статті 1 Податкового кодексу України.
Як в касаційній скарзі кредитор зазначає про помилкове застосування суми обох інстанцій положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Відтак, на думку скаржника, неврахування судами обох інстанцій зазначених ним у касаційній скарзі положень Податкового кодексу України, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та Закону про банкрутство та всіх обставин справи, призвело до винесення судового рішення в оскаржуваній частині, яке не відповідає вимогам закону.
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор банкрута Віскунов О.В. просить судові рішення залишити оскаржуваній частині без змін, як такі, що прийняті у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.06.2019, що підтверджується витягом із протоколу, для розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16, справу призначено до розгляду на 24.07.2019 на 10:15 год.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 розгляд справи № 913/412/16 за касаційною скаргою ГУ ДФС у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.07.2018 в частині відхилення грошових вимог ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області у справі № 913/412/16 відкладено на 14.08.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 розгляд даної справи відкладено на 09.10.2019 на 10:15 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника Головного управління ДФС у Луганській області та арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відхиляючи кредиторські вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" за заявою від 13.12.2017 в розмірі 8 475 405,89 грн. та за заявою від 03.09.2018 в розмірі 2 130 656,32 грн., виходили з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області порушено провадження у справі № 913/412/16 про банкрутство ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/412/16 боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Оголошення про визнання банкрутом ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" оприлюднено 18.10.2017 за № 46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, встановлено 2-х місячний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" в ліквідаційній процедурі до 18.12.2017.
Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами обох інстанцій, у грудні 2017 кредитор - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області звернулась до суду першої інстанції із заявою про визнання поточних грошових вимог до банкрута - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", так кредитор у своїй заяві №8344/12-09-01 від 13.12.2017, в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що податковий борг ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" станом на 11.12.2017 складає 23585586,70 грн., з яких: сума основного боргу - 19338853,81 грн., штрафні санкції - 1469482,87 грн., сума несплаченої пені - 2777250,02 грн.
Основний податковий борг - 19338 853,81 грн.:- орендна, плата за землю юридичних осіб -11762426,60 грн.;- податок на додану вартість - 7479251,40 грн.;- рентна плата зі збору за спеціальне використання води - 54119,98 грн.;- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730,55 грн.;- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти - 38410,82грн.;- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - 1914,46 грн.
Згідно уточнення кредитора - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області щодо заявлених ним грошових вимог зазначено, що податковий борг боржника- ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" складає 22 908 162,50 грн., в тому числі: сума основного боргу - 19 116 913,64 грн., штрафні санкції - 1 469 482,87 грн., сума несплаченої пені - 2 321 765,99 грн. та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 5 956,00 грн.
Також, кредитором зазначено, що сума основного податкового боргу 19 338 853,81 грн., у т.ч. орендна плата за землю юридичних осіб - 11 540 486,43 грн., (11174410,57 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366 075,86 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017), а всього 13 862 252,42 грн. (11540486.43 грн. - основний борг та 2321765,99 грн. - пеня), після проведеного аналізу встановлено, що ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю №9027224753 від 02.03.2016 та №9191932868 від 07.09.2017, до зменшення податкового зобов`язання на 2016 рік у загальному розмірі 913,27 грн. та на 2017 рік у загальному розмірі 265 232,33 грн.; - податок на додану вартість - 7479251,40 грн. (період виникнення заборгованості 01.08.2017 - 10.12.2017);- рентна плата зі збору за спеціальне використання води - 54119,98 грн. (період виникнення заборгованості 01.01.2017 - 30.09.2017);- екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 2730,55 грн. (період виникнення заборгованості 17.02.2017- 19.11.2017);- екологічний податок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти (код 19010200) - 38410,82 грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017);- екологічний податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - 1914,46 грн. (період виникнення заборгованості 20.05.2016 - 19.11.2017).
Судами встановлено, що у заяві ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області зазначає, що загальна сума податкового боргу орендної плати за землю юридичних осіб, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню становить - 13 862 252,42 грн., що складається з основного боргу - 11 540 486,43 грн. (11 174 410,57 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 та 366 075 грн. за період з 01.10.2017 по 30.10.2017) та залишку несплаченої пені у сумі 2 321 765,99 грн., з яких - 2 018 965,87 грн. пені нараховано відповідно до пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України та п. 3.2.1. "Порядку обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або прийнято рішення суду про призупинення стягнення" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2001 №62 (зі змінами, в редакції наказу ДПА України від 07.11.2003 №538), на підтвердження зазначеного кредитором надано копії податкових декларації боржника №9018361650 від 19.02.2015, №9018385969 від 17.02.216, та уточнюючої податкової декларації за 2016 рік №9027224753 від 02.03.2016), розрахунки з орендної плати за землю юридичних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у 2016 році ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області зверталось до суду першої інстанції із заявою №3709/12-09-10 від 28.04.2016 про визнання конкурсних грошових вимог до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", у цій заяві кредитором, зокрема, заявлено грошові вимоги до боржника з орендної плати за землю юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік №9018361650 від 19.02.2015 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік №9018385969 від 17.02.2016 та уточнюючою №9027224753 від 02.03.2016 за період з 01.01.2016 по 31.01.2016.
У відповідності до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 17.05.2016 №1365-VIII, яким внесені зміни до ст. ст. 4, 6 та 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669, набрав чинності з 08.06.2016 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього наведено у Рішенні Конституційного Суд України від 09.02.1999 за № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно - правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО (наразі - ООС), та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що під час проведення антитерористичної операції суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, на КМУ покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 й до її закінчення.
За приписами ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
На підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" Антитерористичним центром при СБУ видано наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.
Згідно з п. 8 розділу Луганська область затвердженого Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р, Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у тому числі й м. Лисичанськ є місцем проведення АТО.
Боржник - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", зареєстрований за адресою: вул. Мічуріна, буд. 1, м. Лисичанськ Луганської області, здійснює основну господарську діяльність на території м. Лисичанська Луганської області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 за №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено й м. Лисичанськ Луганської області.
Так, 05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 у справі №826/18327/14, визнано не чинним розпорядження КМУ №1079-р від 05.11.2014. Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р є зупиненою на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014, разом з тим, воно є чинним, оскільки в установленому порядку не скасоване і не визнане незаконним (недійсним).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р визначені місцем проведення антитерористичної операції населені пункти Луганської області (п. 8 розділу "Луганська область") серед яких є й м. Лисичанськ. Цей Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є скасованим або недійсним.
Проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції є спеціальним, його дія поширюється лише на визначене коло суб`єктів, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, сертифікат Торгово-промислової палати України засвідчує існування форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання певного зобов`язання, а в силу ст. 6 цього Закону у боржника в період дії антитерористичної операції зобов`язання зі сплати за користування земельною ділянкою як таке відсутнє, підстави для видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин в даному випадку відсутні.
Враховуючи вище наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню норми ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яка є нормою прямої дії й звільняє суб`єкти господарювання від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та не передбачає отримання сертифікату про засвідчення форс - мажорних обставин.
За таких обставин, з урахуванням встановленого та вище наведених норм, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції дійшли висновку наявність підстав для відхилення вимог кредитора ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" з орендної плати за землю з юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік №9018361650 від 19.02.2015 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 3 845 894,88 грн., а також вимог з орендної плати за землю юридичних осіб за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік №9018385969 від 17.02.2016 в сумі 1 005 328,73 грн. та уточнюючою декларацією №9027224753 від 02.03.2016 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 - 03,56 грн., оскільки ці кредиторські вимоги вже були предметом розгляду у даній справі та судом відмовлено у задоволенні цих грошових вимог, з підстав дії мораторію на нарахування орендної плати, введеного на виконання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Разом з тим, судами встановлено, що кредитором- ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області також заявлено грошові вимоги до боржника - ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" у сумі 2 321 765,90 грн., а саме пеню з орендної плати за землю юридичних осіб нараховану за період з 31.03.2014 по 04.04.2016 на суми податкового боргу, що виникли у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого грошового зобов`язання, визначеного платником податків.
Як видно із матеріалів справи та встановлено судами, згідно наданого розрахунку ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, пеня нараховувалась на суму узгодженого податкового зобов`язання (податковий борг), в тому числі за період проведення антитерористичної операції, а саме за проміжок часу коли боржник був звільнений від сплати орендних платежів за землю, з урахуванням ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
При цьому, судами встановлено, що контролюючим органом розрахунок заявленої пені здійснено в автоматизованому режимі за допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок" та за період, зокрема, коли у боржника не існувало обов`язку сплачувати орендні платежі, а тому нарахування на ці суми, які не підлягали до сплати, пені є неправомірним, до того ж кредитором не надано суду належних та допустимих доказів, у відповідності ст. ст. 76, 77 ГПК України (формули або методика), які б дозволила перевірити нарахування заявленої суми пені, а також встановити правильний період її нарахування, з урахуванням помилок контролюючого органу у нарахуванні основної заборгованості.