ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/54/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Кушнір І. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Кузьменко В. С.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Насінневе"
на рішення Господарського суду Харківської області від 26.03.2019 (суддя Хотенець П. В.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (головуючий суддя Мартюхіна Н. О., судді Здоровко Л. М., Шутенко І. А.)
у справі № 922/54/19
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Приватного акціонерного товариства "Насінневе"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Кегичівська районна державна адміністрація Харківської області та 2) Парасковіївська сільська рада
про визнання додаткової угоди укладеною,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (далі - відповідач, ПрАТ "Насінневе") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.11.2006, укладеного між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ПрАТ "Насінневе" (далі - договір), який зареєстровано за № 040769600011 від 21.02.2007, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, зазначеній у позовній заяві.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставну відмову відповідача в укладенні додаткової угоди, за умовами якої запропоновано встановити розмір річної суми платежу з орендної плати за земельну ділянку державної власності на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням середньої вартості 1 га ріллі по Кегичівському району Харківської області станом на 01.01.2018), що становить 492 871,68 грн на рік. За умовами додаткової угоди на орендаря покладається обов`язок протягом року з моменту підписання даної угоди провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки та внести зміни до договору з урахуванням нових даних.
3. 25.02.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла уточнена позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Додаткова угода викладена у новій редакції з урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 479 719,04 грн на рік".
Обґрунтування уточненої позовної заяви полягає у тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 впродовж 2018 року проводились роботи по проведенню загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка вже затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552 та набула чинності з 01.01.2019. Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 177,3009 га (кадастровий номер 6323184000:07:003:0100) нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 5 996 488,04 грн. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної палати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
4. Суд першої інстанції встановив, що заява позивача про уточнення позовної заяви за своєю правовою природою фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, а тому подальший розгляд справи здійснювався із врахуванням даної заяви.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2019 у справі № 922/54/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019, позов задоволено повністю.
6. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що орендна плата за договором була визначена без прив`язки до нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог законодавства, з якого вбачається, що орендна плата у договорі між сторонами не є договірною категорією, а вираховується у процентному розмірі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в пункті 13 договору, можливості зміни розміру орендної плати один раз на 3 роки, а також приймаючи до уваги те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати та розміру нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
8. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на теперішній час пункт 9 договору оренди землі від 24.11.2006 (із врахуванням додаткової угоди від 21.06.2011) не відповідає положенням діючого земельного законодавства України, оскільки орендна плата за користування земельною ділянкою площею 177,3009 га встановлена у фіксованому розмірі (300 грн за 1 га землі на рік), а не із прив`язкою до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
9. При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що щорічна орендна плата за користування вищевказаною земельною ділянкою в розмірі 53 190, 27 грн (300 грн х 177,3009 га) не переглядалась з 2011 року, не відповідає звичайному рівню цін та економічним реаліям сьогодення, що призводить до недоотримання державою грошових коштів за користування землею.
10. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що пропозиція орендодавця встановити орендну плату в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є виконанням обов`язку привести істотні умови договору у відповідність до вимог вищенаведених норм чинного законодавства, що не суперечить, зокрема, приписам пунктів 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку із чим внесення змін до пункту 9 договору оренди землі із зазначенням орендної плати в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки, а саме в розмірі 479 719,04 грн на рік та пункт 5 договору із зазначенням розміру нормативної грошової земельної ділянки на рівні 5 996 488, 04 грн є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 26.03.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 922/54/19, ПрАТ "Насінневе" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
12. Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 4, 73, 74, 76, 78, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
13. Скаржник наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача у спосіб, визначений чинним законодавством України, з проектом додаткової угоди про зміну договору оренди землі, у зв`язку із чим суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про отримання відповідачем пропозиції та проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі. Більше того, в матеріалах справи міститься проект додаткової угоди, який не підписаний з боку орендодавця, що є, на думку скаржника, підтвердженням відсутності у позивача дійсного наміру внести зміни до договору оренди землі. На думку скаржника, звернення із позовом про визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку (без направлення пропозиції та проекту додаткової угоди про зміну договору оренди землі) є передчасним.
14. Заявник також звертає увагу, що в уточненій позовній заяві від 22.02.2019 позивач одночасно змінив предмет і підстави позову. Зокрема до уточненої позовної заяви позивач додав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що не було зроблено при подачі первісного позову. У зв`язку із чим, на думку скаржника, змінено як предмет так і підстави позову, оскільки в прохальній частині викладено додаткову угоду в іншій редакції.
15. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про невстановлення ціни в договорі оренди землі від 24.11.2006, у зв`язку із чим застосував норму права, а саме: частину четверту статті 632 ЦК України, яка не підлягала застосуванню у даних правовідносинах, адже у договорі оренди землі від 24.11.2006 орендна плата (ціна договору) була встановлена у фактичному розмірі.
16. Окрім цього, скаржник акцентує увагу на тому, що суди попередніх інстанцій в порушення норм статей 627, 632, 651 ЦК України, 288 ПК України, статі 30 Закону України "Про оренду землі", за відсутності договірного чи законодавчого обґрунтування встановили в договорі оренди землі ставку орендної плати у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а мали залишити ставку орендної плати незмінною, у розмірі 2,33 % від нормативної грошової оцінки.
17. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено норму статті 267 ГПК України, оскільки безпідставно відмовлено у долученні до матеріалів справи доказів, які подані відповідачем.
Доводи інших учасників справи
18. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скарну - без задоволення, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зазначається у відсотках від нормативної грошової оцінки, а тому впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати за укладеним сторонами договором.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. 24.11.2006 між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ВАТ "Насіннєве" (перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Насінневе") укладено договір оренди земельної ділянки площею 177, 3009 га на території Парасковіївської сільської ради, який зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2007 за № 040769600011.