Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 641/4124/18 (провадження № 14-533 цс 19)
08 жовтня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року прийняла та призначила до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про захист прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду міста Харкова із зазначеним позовом, у якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») на свою користь майнову шкоду у розмірі 7 213,82 грн, а також 10 000,00 грн моральної шкоди.
2. Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7 213,82 грн та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
3. Постановою Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією ОСОБА_1 установленого законом обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, а відтак відповідно до положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України спір між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ» має вирішуватися господарським судом.
4. У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зокрема, касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 здійснив платіж як фізична особа, а отже, уклав з відповідачем договір на проведення платежів як фізична особа, а відтак справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України). Згідно із цією нормою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд пе