У Х В А Л А
07 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 488/402/16-ц
Провадження № 14-564цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - державне підприємство "Миколаївське лісове господарство", про скасування рішень міської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року (в складі судді Лазаревої Г. М.) та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року (в складі колегії суддів Царюк Л. М., Козаченка В. І., Крамаренко Т. В.),
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року Миколаївська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА) звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування пункту 35 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 08 листопада 2007 року, пунктів 15 та 15.2 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14 березня 2008 року; визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483 від 04 листопада 2008 року, виданий ОСОБА_1 із відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. за № 2757.
Позовну заяву мотивовано тим, що пунктом 35 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 17/40 від 8 листопада 2007 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 тис. кв. м за рахунок земель міста, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Пунктами 15 та 15.2 рішення Миколаївської міської ради № 22/57 від 14 березня 2008 року було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 тис. кв. м за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство", з віднесенням її до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
На підставі рішення міськради № 23/44 від 25 квітня 2008 року та рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2008 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483 від 04 листопада 2008 року, з кадастровим номером 4810136600 :05:001: 0020.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 серпня 2016 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на спірну земельну ділянку, заборонено вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136600: 05:001:0020, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки та виконувати на ній будівельні роботи.
У жовтні 2016 року прокурор Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, де просив визнати такі дії неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 30 вересня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою суду про забезпечення позову у справі, посилаючись на те, що при винесенні зазначеної постанови державним виконавцем не враховані положення чинного законодавства щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2017 року скаргу Миколаївської місцевої прокуратури № 2, яка діє в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, на дії державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задоволено, визнано дії державного виконавця щодо винесення 30 вересня 2016 року постанови ВП № 52402661 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) з виконання ухвали про забезпечення позову у справі № 488/402/16-ц - неправомірними; скасовано вказану постанову про відмову відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року позов Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 35 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 17/40 від 08 листопада 2007 року. Визнано незаконним та скасовано пункти 15 та 15.2 рішення Миколаївської міськради № 22/57 від 14 березня 2008 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 139483, кадастровий номер: 4810136600:05:001:0020 площею 1 тис. кв. м по АДРЕСА_1, виданий 04 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1, із відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К. Т. за № 2757.
Задовольняючи позов Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА суд першої інстанції виходив із того, що прокурором доведено факт незаконного отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки без згоди на її вилучення у попереднього користувача ДП "Миколаївське лісове господарство", з порушенням порядку встановленого для вилучення земель лісового фонду та зміни їх цільового призначення, а в подальшому незаконного отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року апеляційні скарги Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2017 року та рішення цього ж суду від 17 березня 2017 року залишено без змін.
У жовтні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2017 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської ОДА відмовити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди прийшли до висновку про приналежність спірної земельної ділянки до земель державного лісового фонду та перебування її у користуванні ДП "Миколаївське лісове господарство" без урахування положень Земельного та Лісового кодексів України, які регулюють спірні правовідносини. Крім того, судами не враховано, що прокурором було подано позов в інтересах юридичної особи - Миколаївської облдержадміністрації про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, яка також є юридичною особою, а тому спір в цій частині підвідомчий господарським судам.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У зв`язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).