Постанова
іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 301/2467/17
провадження № 51-3367км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Вус С. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Немеша І. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Немеша Івана Васильовича на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2018 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Яготина Київської обл., жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 310 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, а за ч. 2 ст. 307 КК засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, за ч. 2 ст. 309 КК - на строк 2 року, за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 121 КК - на строк 5 років. На підставі ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 14 358 грн 55 к. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди, в задоволені іншої частини позову відмовлено.
Суд вирішив питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Як встановлено вироком місцевого суду ОСОБА_1 . з весни до 15 серпня 2017 року, на присадибній ділянці за місцем свого проживання посіяв та вирощував 45 рослин конопель, які містять наркотично активний компонент - тетрагідроканабінол.
Крім цього, засудженийнавесні 2017 року з метою виготовлення та подальшого збуту наркотичної речовини на території домогосподарства ( АДРЕСА_1 ), зірвав листя конопель, незаконно вирощених, висушив та подрібнив їх, частину розфасував у поліетиленові пакети, та надалі цю речовину вагою 525,1607 г, з вмістом тетрагідроканабінолу, яка є канабісом - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений, з метою збуту зберігав до 15 серпня 2017 року.
З кінця серпня до 26 вересня 2017 року, ОСОБА_1 на території зазначеного вище домогосподарства умисно, незаконно висушив та подрібнив листя конопель, виготовивши таким чином наркотичний засіб канабіс, що містить тетрагідроканабінол належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, вагою 52,5733 г, після чого зберігав його за місцем свого проживання без мети збуту.
Крім того, 22 вересня 2017 року ОСОБА_1 близько 00:20, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень на території домогосподарства АДРЕСА_2 . завдав ОСОБА_2 два удари в голову дерев`яною палкою, тобто заподіяв тяжкі, небезпечні для життя в момент спричинення тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_1 до 26 вересня 2017 року умисно, без передбаченого законом дозволу, за місцем свого проживання незаконно зберігав 17 патронів, які є боєприпасами - патронами військового взірця звичайними та бронебійними кулями калібру 5,45x39 мм, призначені для стрільби з автоматів системи Калашнікова та іншої зброї відповідного калібру, виготовлені в промисловий спосіб та придатні для здійснення пострілів.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 09 квітня 2019 року вирок місцевого суду змінив: у частині визнання ОСОБА_1 винуватим та засудження його за ч. 2 ст. 307 КК вирок скасував, а провадження в цій частині закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. В частині визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК виключив з мотивувальної частини вироку посилання на "незаконне виробництво, перевезення чи пересилання" як кваліфікуючі ознаки цього злочину.На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_1 покарання у позбавлення волі на строк 5 років.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Немеш І. В. (далі - захисник), покликаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 незаконно обвинуватив у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК. Вважає, що проведений 22 вересня 2017 року огляд домогосподарства за місцем проживання засудженого фактично є обшуком. Зазначає про обов`язкове виключення недопустимих доказів, зокрема протоколу про прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_4 про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, оскільки цей протокол, на його думку, не був належним чином зареєстрований. Вважає, що показання свідків щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, які суд поклав в основу вироку, містять розбіжності. На думку захисника, дії ОСОБА_1, кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК, слід перекваліфікувати, оскільки в них вбачається перевищення меж необхідної оборони. Вказує про невідповідність судових рішень вимогам статей 370, 374 КПК. У свою чергу, апеляційний суд вказаних недоліків не усунув, всупереч вимогам ст. 404 КПК безпідставно не надав оцінки діям учасників конфлікту, які спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_1
Засуджений ОСОБА_1 укасаційній скарзі, де викладено доводи, що аналогічні доводам у касаційній скарзі його захисника Немеша І. В., просить скасувати судові рішення щодо нього та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Немеш І. В. підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити, прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційних скарг засудженого та його захисника вбачається, що останні не погоджуються з наданою судами оцінкою доказам та заперечують правильність установлених фактичних обставин кримінального провадження, що на підставі статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Перевіряючи матеріали кримінального провадження, касаційний суд установив, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121 КК, та правильність кваліфікації його дій за цими нормами кримінального закону суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що в судовому рішенні навів докладні мотиви.