Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 568/775/14-ц
провадження № 61-34586св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - прокурор Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області,
відповідачі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: Радивилівська районна рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Адвокат і Закон", Радивилівська районна організація "Українська народна партія", Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 грудня 2015 року у складі судді Бірука В. О. та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Хилевича С. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року прокурор Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно, треті особи: Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Адвокат і Закон", Радивилівська районна організація "Українська народна партія", Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 вересня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Силует" (далі - ТОВ Силует") оформлено право власності на частину нерухомого майна площею 102 кв.м на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2009 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2009 року, по справі №15/34 за позовом ТОВ "Силует" до Радивилівської районної ради, Комунального підприємства "Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації" про визнання укладеним договору купівлі-продажу майна від 04 вересня 1995 року та визнання права власності.
Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року скасовано вищевказані судові рішення, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2010 року припинено провадження по справі у зв`язку з ліквідацією юридичної особи відповідача - ТОВ "Силует".
У той же час, 04 вересня 2009 року ТОВ "Силует" зареєстровано право власності на частину нерухомого майна площею 102 кв.м на підставі вищевказаного рішення Господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2009 року, яке було скасоване.
У подальшому, 11 вересня 2009 року ТОВ "Силует" відчужило спірне майно на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстровано приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Додь Н. В. У зв`язку з цим 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказане майно.
26 листопада 2010 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужив 37/100 даної нерухомості, вартістю 116 000,00 грн, на користь ОСОБА_2, який 29 листопада 2010 року зареєстрував на нього право власності. У зв`язку з цим ОСОБА_1 29 листопада 2010 року зареєстрував право власності на 63/100 спірного приміщення.
Отже, майно вибуло з власності спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради поза волею власника та на підставі судового рішення, яке було скасоване, відтак подальше його відчуження є незаконним.
Враховуючи, що відповідно до свідоцтва про право власності від 17 грудня 2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради від 18 липня 2000 року № 66, за спільною територіальною громадою Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради зареєстровано право комунальної власності на все приміщення площею 1003 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то прокуратура району вважає за необхідне захистити інтереси спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради шляхом подання віндикаційного позов.
Ураховуючи те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2009 року про визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності на частину нерухомого майна площею 102 кв.м скасовано, то територіальна громада Радивилівської районної ради є власником зазначеного спірного майна, за власною ініціативою чи погодженням його не відчужувала.
Просив суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Радивилівської районної ради майно, а саме - 63/100 частини нежитлового приміщення, площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Радивилівської районної ради майно, а саме - 37/100 частини нежитлового приміщення, площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Радивилівською районною радою Рівненської області.
У квітні 2015 року Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області звернулася до суду з позовом до Радивилівської районної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма "Адвокат і Закон", Радивилівська районна організація "Українська народна партія", Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що факт вибуття оскаржуваного об`єкта нерухомості поза волею територіальної громади Бугаївської сільської ради підтверджується позицією Радивилівської районної ради, яка діяла в інтересах спільної територіальної громади Радивилівського району, у тому числі територіальної громади Бугаївської сільської ради.
При цьому зазначила, що свідоцтво про право власності на адміністративно-побутову будівлю від 17 грудня 2002 року за реєстровим № 9-169-85 у Радивилівському районному бюро технічної інвентаризації від 19 грудня 2002 року є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки ця будівля є спільною власністю територіальних громад району, а не належить спільній територіальній громаді Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради на праві приватної власності, як це зазначено в оскаржуваному свідоцтві. Спільної територіальної громади Радивилівського району в природі не існує. Така територіальна громада на законному рівні не створювалася і не могла бути створеною взагалі, так як діюче законодавство не містить поняття та не дає визначення "спільна територіальна громада району". Відповідно і неіснуюча територіальна громада не може бути власником майна згідно свідоцтва про право власності.
Просила суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 майно спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради, а саме - 63/100 частини нежитлового приміщення площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 майно спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради, а саме - 37/100 частини нежитлового приміщення площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за територіальною громадою Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в особі Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на адміністративно-побутову будівлю від 17 грудня 2002 року № 9-169-85 за реєстровим у Радивилівському районному бюро технічної інвентаризації від 19 грудня 2002 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 грудня 2015 року у задоволенні позову прокурора Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради відмовлено.
У задоволенні позову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора Радивилівського району в інтересах спільної територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради, суд зазначив, що діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, суд вказав, що спірне приміщення площею 102 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, ніколи не перебувало у власності територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області і ніяких прав вона на нього немає. Те, що у свідоцтві на адміністративно-побутову будівлю від 17 грудня 2002 року за реєстровим № 9-169-85 Радивилівською міською радою та Радивилівським районним бюро технічної інвентаризації допущено помилку не дає підстав для визнання свідоцтва недійсним. Тому, безпідставною є вимога Бугаївської сільської ради про його скасування.
Не погодившись із цим рішенням, перший заступник прокурора Рівненської області подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2016 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської області задоволено частково.
Рішення Радивилівського районного суду від 31 грудня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову прокурора Радивилівського району в інтересах Радивилівської районної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності скасовано.
В задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Скасовано вжиті ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 01 лютого 2014 року заходи забезпечення позову.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову прокурора мотивоване тим, що позов було подано з пропуском строку позовної давності.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2017 року перший заступник прокурора Рівненської області через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2016 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову прокурора Радивилівського району в інтересах територіальної громади Радивилівського району в особі Радивилівської районної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову, яким витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Радивилівської районної ради майно, а саме - 63/100 частини нежитлового приміщення площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Радивилівської районної ради майно, а саме - 37/100 частини нежитлового приміщення площею 102 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Радивилівською районною радою. В решті оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
29 серпня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_2 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просив суд касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської областівідхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
30 серпня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просив суд касаційну скаргу першого заступника прокурора Рівненської областівідхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
10 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині позову Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області до Радивилівської районної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно в касаційному порядку не оскаржені, а тому в цій частині не є предметом касаційного перегляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про право власності на адміністративно-побутову будівлю від 17 грудня 2002 року адміністративно-побутова будівля у АДРЕСА_1, зареєстрована Радивилівським районним бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за Радивилівською районною радою Рівненської області.
Згідно з рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2009 року (справа № 15/34), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 червня 2009 року, за ТОВ "Силует" визнано право власності на частину нежитлового приміщення площею 102 кв.м у АДРЕСА_1, відповідно до плану.
04 вересня 2009 року ТОВ "Силует" оформило право власності на частину нерухомого майна площею 102 кв.м у АДРЕСА_1 .
11 вересня 2009 року ТОВ "Силует" відчужило спірне майно на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Додь Н. В.
14 вересня 2009 року ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказане майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року скасовано вищевказані судові рішення, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2010 року припинено провадження у справі у зв`язку з ліквідацією юридичної особи - ТОВ "Силует".