Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 333/3731/16-ц
провадження № 61-28339св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3
треті особи: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року у складі судді Кулик Б. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 вересня 2003 року він уклав з ОСОБА_4 шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Під час перебування у шлюбі ними придбана квартира АДРЕСА_1, яка була зареєстрована за ОСОБА_4 .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2012 року шлюб між ним та ОСОБА_4 розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом встановлено, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_1, який після розірвання шлюбу не відноситься до кола спадкоємців ОСОБА_4
Для отримання правоустановлюючих документів на Ѕ частину зазначеної квартири він звернувся до нотаріуса, однак 20 травня 2015 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С. О. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру у звʼязку з неподанням правовстановлюючих документів на майно та документів на підтвердження перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 на момент її смерті.
Оскільки спірна квартира була придбана за період перебування з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна квартира була придбана позивачем та ОСОБА_4 за період перебування у шлюбі, була об`єктом спільної сумісної власності, ОСОБА_4 за життя не оспорювала право позивача на Ѕ частину зазначеної квартири. Окрім того, рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 15 квітня 2014 року встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася на Ѕ частину спірної квартири як спадкового майна, оскільки інша Ѕ частина цієї квартири є власністю іншого з подружжя - ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що для правильного вирішення справи судам необхідно було встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, та врахувати, що померла ОСОБА_4 внесла свої особисті кошти в рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором, укладеним з метою придбання спірної квартири.
Висновки суду щодо прав і обов`язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними.
Судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 травня 2018 року справу № 333/3731/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 12 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, у якому народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14 серпня 2007 року, тобто в період перебування у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_1, ОСОБА_4 уклала договір № 543 "Про дольову участь у інвестуванні будівництва житлового будинку АДРЕСА_2, відповідно до якого вона інвестувала кошти у розмірі 228 800, 00 грн на побудову двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно з додатковою угодою до вищевказаного договору, вартість квартири була уточнена до суми 225 500, 00 грн, яку необхідно було внести до 14 серпня 2007 року.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2012 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано.