ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 642/3114/17
провадження № 61-123св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпушкіна Валентина Сергіївна,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Кругової С. С., Пилипчук Н. П., Швецової Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпушкіної В. С. щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15 червня 2017 року.
В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист № 2-1866/10 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у розмірі 400 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 31 жовтня 2016 року заборгованість зі сплати аліментів склала 13 200 грн.
Зазначив, що 26 травня 2017 року він звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про складання нового розрахунку заборгованості, в якій просив урахувати сплачену ним за період з 1 липня 2012 року по 1 липня 2015 року на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 13 200 грн у якості сплати аліментів.
15 червня 2017 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпушкіною В. С. складено новий розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів склала 972 грн.
За таких обставин ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Карпушкіної В. С. щодо невключення до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15 червня 2017 року сплачену ним за період з 1 липня 2012 року по 1 липня 2015 року на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 13 200 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року, постановленою у складі судді Вікторова В. В., скаргу задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпушкіної В. С. щодо невключення до розрахунку заборгованості від 15 червня 2017 року сплати грошових коштів у загальній сумі 13 200 грн, здійснену ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 за період з 1 липня 2012 року по 1 липня 2015 року.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність ОСОБА_2 сплати грошових коштів у розмірі 13 200 грн у рахунок погашення аліментних зобов`язань перед ОСОБА_2 і неправомірність дій державного виконавця при складанні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів скаржником.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року апеляційні скарги Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.
З висновками суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця і наявність підстав для задоволення скарги суд апеляційної інстанції не погодився, оскільки вважав помилковими посилання суду на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року.
Відмовляючи у визнанні неправомірними дій державного виконавця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_2 сплати аліментів у розмірі 13 200 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справз касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року і залишити в силі ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 28 липня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, так як факт зарахування сум у загальному розмірі 13 200 грн у рахунок аліментних зобов`язань встановлений рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року, копія якого наявна у матеріалах справи.
Вказав, що представник стягувача - ОСОБА_4 не заперечувала щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується розпискою від 1 березня 2012 року.
Заявник зазначає, що переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не досліджено докази, які мають значення для вирішення справи.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_2, подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалася на безпідставність її доводів. Вказала, що доказів сплати аліментів за період з 1 липня 2012 року по 1 липня 2015 року заявник не надав.
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2015 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Тимошенко А. С. відкрито виконавче провадження № 48077945 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за виконавчим листом № 2-1866/10, виданим 23 квітня 2010 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2010 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості № 2765 від 19 лютого 2016 року, складеного старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпушкіною В. С., заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 1 лютого 2016 року складала 13 200 грн.
2 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця із заявою про складання нового розрахунку заборгованості та просив урахувати сплату ним аліментів за період з 1 липня 2012 року по 1 липня 2015 року на загальну суму 13 200 грн.