Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 705/1867/17
провадження № 61-20315св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Оксанинська сільська рада Уманського району Черкаської області,
третя особа - Уманська районна державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що вона фактично прийняла спадщину, однак факт родинних відносин із спадкодавцем було встановлено рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області лише 21 грудня 2016 року у справі № 359/9258/16ц, тому до моменту набрання вказаним рішенням законної сили вона не мала змоги отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що вказані обставини стали причиною пропуску строків для прийняття спадщини шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріуса, ОСОБА_4 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 липня 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_6 додатковий строк в два місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустила строки для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин - через відсутність підтвердження факту родинних відносин між спадкоємцем та нею, проте фактично прийняла спадщину.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між особами, які претендують на спадщину, виник спір щодо спадкових прав, але суд першої інстанції не визначився з колом спадкоємців та залучив до участі у справі в якості відповідача сільську раду. Крім того, на момент розгляду даної справи судом апеляційної інстанції відсутні будь - які належні та допустимі докази, що позивач дійсно є спадкоємцем за законом чи заповітом після смерті ОСОБА_5 та має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки постановою апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року скасовано, а заяву ОСОБА_7 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання щодо прийняття ОСОБА_8 спадщини після померлого ОСОБА_5, та прийняття донькою ОСОБА_8 спадщини після смерті останньої.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_8 було тотожним зареєстрованому місцю проживання ОСОБА_5 на момент його смерті, а також не встановлено факту проживання ОСОБА_8 зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідних родинних відносин ОСОБА_8 та її доньки, прийняття та оформлення спадщини донькою ОСОБА_8 після її смерті.
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій просила постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на те, що суд безпідставно розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, оскільки вона не скористалась своїм правом в отриманні спадщини відповідно до вимог статті 1270 ЦК України та не подала заяву про поновлення строків для прийняття спадщини, у зв`язку із чим автоматично втратила статус спадкоємця будь-якої черги. Також ОСОБА_4 не погоджується з висновком апеляційного суду, що на момент смерті ОСОБА_5 з ним постійно проживала його дружина ОСОБА_8, яка померла у 2015 році, та після смерті якої спадщину прийняла її донька, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 в шлюбі не перебував, а факту проживання з ним однією сім`єю юридично ніким не доведено.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У травні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив адвоката ОСОБА_2 - Кравченко А. В., у якому останній просив касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, а постанову апеляційного суду змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання щодо прийняття ОСОБА_8 спадщини після померлого ОСОБА_5, та прийняття донькою ОСОБА_8 спадщини після смерті останньої
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано справу № 705/1867/17 з Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Уманським РВ ДРАЦС ГТУ юстиції у Черкаській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 13.
Згідно довідки № 399 від 11 жовтня 2016 року, виданої Оксанинс ькою сільською радою Уманського району, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем на день його смерті проживали: дружина ОСОБА_8, 1922 року народження. Заповіт від імені ОСОБА_5 Оксанинською сільською радою не посвідчувався.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, зокрема, земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 5,2604 гектара, розташована на території Оксанинської сільської ради Уманського району.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року встановлено факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року скасовано, заяву ОСОБА_7 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2017 року право власності на зазначену земельну ділянку, площею 5,2604 га, визнано за ОСОБА_2, яка є племінницею спадкодавця, проте постановою апеляційного суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року вказане рішення суду скасовано.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.