Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 457/110/16
провадження № 61-12397св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Семковича Степана Мироновича, на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у складі судді Марчука В. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Струс Л. Б., Цяцяка Р. П.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 лютого 2003 року. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказувала, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та вирішення побутових питань. З відповідачем спільно не проживають, спільного господарства не ведуть. Зазначала, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, який зареєстрований 03 лютого 2003 рокувідділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 9.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 03 лютого 2003 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у Львівській області під актовим записом № 9.
ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишено на прізвищі ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що збереження сім`ї і подальше спільне проживання подружжя є неможливим, сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх відносин, спору про поділ майна у них немає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Семковича С. М. залишено без задоволення, а рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
При цьому, апеляційний суд відхилив усі доводи апеляційної скарги, пославшись, зокрема, на те, що відповідно положень статті 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, позивач 04 серпня 2016 року зареєструвала шлюб з іншою особою, а з часу подання позову у січні 2016 року у сторін було достатньо часу на примирення, якого не відбулося, що, крім іншого, підтверджується надісланою до апеляційного суду заявою ОСОБА_1, в якій вона повідомила, що підтримує свою заяву про розірвання шлюбу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Семкович С. М.,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права щодо територіальної підсудності справи, оскільки сторони фактично проживають у Канаді, тому підсудність справи повинна була визначатися Верховним Судом України відповідно до вимог статті 111 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час подання позову.
Вказує, що висновки судів не відповідають дійсним обставинам, оскільки сторони продовжують проживати разом однією сім`єю у Канаді, вести спільне господарство.
Зазначає, що ОСОБА_2 у суді першої інстанції надавалася неналежна правова допомога, оскільки його представник не з`являвся у судові засідання, інтереси відповідача не враховувалися судом.
Також посилається на те, що спір між тими ж сторонами та з того ж питання розглядається судом Канади провінції Онтаріо, тому вважає, що позов у цій справі має бути залишений без розгляду.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подала.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Семковича С. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.