Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 645/4612/16-ц
провадження № 61-15342св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасник справи:
заявник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року у складі судді Овсяннікова А. І., якою залишено без руху апеляційну скаргу, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року у складі судді Овсяннікова А. І., якою повернуто апеляційну скаргу, та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2017 року у складі судді Овсяннікова А. І. у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, факту проживання ОСОБА_1 за місцем його реєстрації у квартирі АДРЕСА_1, який припинився внаслідок грабежу, а також факту грабежу.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року у складі судді Федорова О. В. заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статей 234, 235, 256, 258 ЦПК України 2004 року, встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року у складі судді Федорова О. В. заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв`язку із неусуненням її недоліків.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги статей 119, 120 цього Кодексу, позовна заява буде вважатися неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу. Ухвалу про залишення заяви без руху ОСОБА_1 отримав 21 грудня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У відведений судом строк, станом на 29 грудня 2016 року, ухвалу суду про залишення заяви без руху від 19 грудня 2019 року не виконано.
30 грудня 2016 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова з Апеляційного суду Харківської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року, якою заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року у складі судді Федорова О. В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року повернуто заявнику.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Оскільки апеляційна скарга подана ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року, якою заяву ОСОБА_1 залишено без руху, вона не підлягає апеляційному оскарженню.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року залишено без руху на підставі статті 295 ЦПК України 2004 року для надання документа про сплату судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року повернуто заявнику на підставі частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року, оскільки ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 січня 2017 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2016 року оскарженню не підлягає.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року повернуто заявнику на підставі частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року.
Суд апеляційної інстанції постановив, що ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року залишено без руху, станом на 10 березня 2017 року не виконано, у зв`язку з цим наявні підстави для повернення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У касаційних скаргах, поданих у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року, якою повернуто апеляційну скаргу, та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2017 року.
Касаційні скарги мотивовані тим, що ухвали суду апеляційної інстанції не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Зокрема, при постановленні оскаржуваних ухвал суд не врахував, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і звільнений від сплати судового збору.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року і, від 04 вересня 2017 року відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року, якою повернуто апеляційну скаргу, та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2017 року і витребувано із Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу № 645/4612/16-ц.
У березні 2018 року цивільну справу № 645/4612/16-ц передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статей 234, 235, 256, 258 ЦПК України 2004 року, та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.