Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 750/7529/16-ц
провадження № 61-12493св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2017 року у складі судді Литвиненко І. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк", банк) про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що у 03 листопада 2014 року між ним та ПАТ "КБ "ПриватБанк" укладений договір банківського рахунка, шляхом підписання позивачем анкети-заяви про його приєднання до "Умов та Правил надання банківський послуг у ПАТ "КБ "ПриватБанк".
На підставі зазначеного договору йому були відкриті карткові рахунки
№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у валюті UAH та видані дві платіжні картки "Універсальна GOLD".
Станом на серпень 2015 року сукупний залишок грошових коштів на зазначених карткових рахунках становив 206 504,46 грн. Зняти грошові кошти для особистого використання він не може, оскільки відповідач в односторонньому порядку заблокував операції за рахунками та припинив видачу грошових коштів через банкомат та касу відділень банку. 30 січня 2016 року ПАТ "КБ "ПриватБанк" відмовив позивачу у задоволенні заяви від 10 вересня 2015 року про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовим коштами, що знаходяться на карткових рахунках № НОМЕР_1 та
№ НОМЕР_2 , у зв`язку з відсутністю документального підтвердження походження розміщених на них грошових коштів.
Посилаючись на те, що відповідно до діючого законодавства банк не має права встановлювати непередбачені договором або законом обмеження права розпорядження грошовими коштами клієнта, а строк блокування коштів на рахунку не може перевищувати двох робочих днів, просив усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на карткових рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 шляхом їх негайного розблокування, стягнути з ПАТ "КБ "ПриватБанк" грошові кошти у сумі 206 504,45 грн, які знаходяться на зазначених карткових рахунках, а також три проценти річних у розмірі 3 249,61 грн та інфляційні втрати у розмірі
10 219,15 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти розміщені на карткових рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у розмірі 206 504,46 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав доказів правомірності блокування карткових рахунків позивача, зокрема дотримання ПАТ "КБ "ПриватБанк" встановленої Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" процедури інформування правоохоронних органів про фінансові операції за картковими рахунками ОСОБА_1, у зв`язку із наявністю підозри щодо неправомірності проведення фінансових операцій, а тому вимога позивача про стягнення з банка грошових коштів у розмірі залишку на карткових рахунках
№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на дату їх заблокування відповідачем,у розмірі 206 504, 46 грн є обгрунтованою та такою, що крім іншого, охоплює і вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами на зазначених рахунках шляхом їх негайного розблокування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року, апеляційну скаргу ПАТ "КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ПАТ "КБ "ПриватБанк", у якій заявник просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року в частині задоволених позовних вимог, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку коштів на карткових рахунках відкритих на його ім`я, суди не звернули увагу на те, що пунктом 1.1.3.2.14 до "Умов та Правил надання банківський послуг у ПАТ "КБ "ПриватБанк", до яких, укладаючи з ПАТ "КБ "ПриватБанк" договір банківського рахунку, приєднався позивач, передбачено право банку відмовити клієнту у здійсненні видаткових операцій за рахунком, у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо проведення незаконних операцій. Суди не встановили правову природу грошових коштів, які надійшли на рахунок позивача, який, у свою чергу, не довів законність джерела їх походження, у той час як аналіз руху коштів за картковими рахунками ОСОБА_1 дозволяє дійти висновку про їх використання в діяльності, що має ознаки підприємницької, зокрема участь у фінансовій піраміді "Меркурій", яка залучає вклади від фізичних осіб з подальшим нарахуванням відсотків на розміщену грошову суму, тобто фактично без отримання відповідної банківської ліцензії надає послуги з відкриття для своїх учасників депозитного вкладу.
У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив про відсутність визначених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень, ухвалених відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому просив касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилити. Вказував на те, що сам лише сумнів банку щодо законності джерела походження грошових коштів, які надійшли на його карткові рахунки, відкриті у ПАТ "КБ "ПриватБанк", не може бути підставою для призупинення видаткових операцій, а також блокування рахунків понад строки, передбачені Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", ураховуючи відсутність у матеріалах справи доказів використання платіжних карток для отримання коштів та їх переказу у рамках функціонування фінансової піраміди "Меркурій".
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
06 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діютьпісля набрання чинностіцією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильнезастосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК Українипід час розглядусправи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першоїабо апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не можевстановлювати або (та) вважатидоведеними обставини, що не буливстановлені в рішеннічи відкинуті ним, вирішуватипитання про достовірністьабо недостовірність того чиіншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 03 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "ПриватБанк" укладений договір банківського рахунка, шляхом підписання позивачем анкети-заяви про приєднання позивача до "Умов та Правил надання банківський послуг у ПАТ "КБ "ПриватБанк" у ПАТ "КБ "ПриватБанк", відповідно до якого позивачу були відкриті карткові рахунки
№ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та видані дві платіжні картки "Універсальна GOLD".
У вересні 2015 року здійснення операцій з використанням платіжних карток ОСОБА_1 було припинено внаслідок блокування ПАТ "КБ "ПриватБанк" карткових рахунків та розміщених на них грошових коштів. Станом на дату блокування карткових рахунків позивача № НОМЕР_1 та
№ НОМЕР_2 , на них були розміщені грошові кошти на загальну суму 206 504,46 грн.