ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №348/1360/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43990/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Хобор Р. Б., судді: Попко Я. С., Сапіга В. П.) від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визнання рішення нечинним та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області (далі - Надвірнянська місьрада), у якому просив:
- визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Надвірнянської місьради від 25 лютого 2016 року № 1, яким відмовлено позивачу в присвоєнні новозбудованому житловому будинку адресного номеру;
- зобов`язати відповідача впорядкувати адресне господарство по АДРЕСА_2 та присвоїти новозбудованому житловому будинку адресний номер.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Надвірнянської місьради задоволено. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 квітня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, а тому такому будинку вже було присвоєно адресний номер.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що в 2005 році виконавчим комітетом Надвірнянської місьради було дозволено йому перебудувати квартиру АДРЕСА_4, однак позивач фактично здійснив не перебудову придбаної ним квартири, а збудував поруч новий житловий будинок, який повністю є відокремленим від квартири, а тому відмова відповідача у присвоєнні йому адресного номеру є протиправною.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Згідно договору купівлі-продажу від 14 липня 2005 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 однокімнату квартиру АДРЕСА_4 .
Згідно договору купівлі-продажу від 06 серпня 2005 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0678 га (кадастровий номер 2624010100:02:001:0187) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . 21 серпня 2007 року позивачу видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯД № 888255.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 2006 по 2008 роки позивач на зазначеній земельній ділянці збудував житловий будинок загальною площею 83,5 кв. м. Даний факт встановлено в рішенні Надвірнянського районного суду від 13 квітня 2016 року, та сторонами по справі не оспорюється.
21 травня 2009 року згідно рішення виконавчого комітету Надвірнянської міськради № 349, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 вирішено впорядкувати адресне господарство в АДРЕСА_2 присвоївши індивідуальному житловому будинку ОСОБА_1 адресний номер - АДРЕСА_5.
Однак, рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міськради від 17 вересня 2009 року № 626 задоволено протест прокурора Надвірнянського району та визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому Надвірнянської міськради від 21 травня 2009 року № 349.
04 квітня 2015 року ОСОБА_1 оформив право власності на житловий будинок загальною площею 83,5 кв. м., житловою площею 37,6 кв. м. в АДРЕСА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
25 грудня 2015 року позивач звернувся до Надвірнянської міськради із заявою про присвоєння поштової адреси новозбудованому житловому будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .
Протокольним рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міськради від 25 лютого 2016 року № 1 позивачу було відмовлено у присвоєнні поштової адреси об`єкту нерухомості, рекомендовано залишити адресний номер " АДРЕСА_3 ". Підставою такої відмови слугувало рішення Надвірнянської міськради від 17 вересня 2009 року № 626 "Про розгляд протесту прокурора Надвірнянського району від 16 вересня 2009 року на рішення виконкому від 21 травня 2009 року № 349 "Про впорядкування адресного господарства на АДРЕСА_2 ".
Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.