ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 804/5046/15
адміністративне провадження № К/9901/9925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Кругового О. О., суддів Юхименка О. В., Нагорної Л. М.) від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" Чернявської Олени Степанівни, Тимошенка Костянтина Володимировича про визнання дій та бездіяльності неправомірними і зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд), Уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" (далі - Уповноважена особа Фонду) Чернявської О. С ., Тимошенка К. В., у якому з урахуванням уточнення вимог просив:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідачів щодо невиплати йому грошових коштів у сумі 14 727,51 грн як відшкодування гарантованої суми за договором строкового банківського вкладу "Ваш Стабільний" від 26 лютого 2014 року № НОМЕР_1, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (далі - ПАТ "Міський комерційний банк");
- зобов`язати ФГВФО та Уповноважену особу Фонду Тимошенка К. В. надати до Фонду додаткову інформацію про виплату позивачу 14 727,51грн як відшкодування гарантованої суми за вказаним вище договором строкового банківського вкладу;
- зобов`язати Фонд та Уповноважену особу Фонду Тимошенка К. В. виплатити позивачу грошові кошти в сумі 14 727,51 грн як відшкодування гарантованої суми за договором строкового банківського вкладу "Ваш Стабільний" від 26 лютого 2014 року № НОМЕР_1, укладеного між позивачем та ПАТ "Міський комерційний банк".
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідачі протиправно виплатили йому суму вкладу у розмірі меншому ніж гарантована Законом України № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) сума відшкодування вкладів, а саме 185 272, 49 грн, а тому, на думку позивача, недоплачені в межах гарантованої суми відшкодування кошти в розмірі 14 272,51 грн підлягають стягненню на користь позивача в судовому порядку.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24 грудня 2015 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Фонду та Уповноважених осіб Фонду Чернявської О. С ., Тимошенка К. В. щодо невиплати ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 14 727,51 грн як відшкодування гарантованої суми за договором строкового банківського вкладу "Ваш Стабільний" від 26 лютого 2014 року № НОМЕР_1, укладеного з ПАТ "Міський комерційний банк". Зобов`язав Уповноважену особу Фонду Тимошенка К. В. надати до ФГВФО додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 14 727,51 грн, як відшкодування гарантованої суми за договором строкового банківського вкладу "Ваш Стабільний" від 26 лютого 2014 року № НОМЕР_1, укладеного з ПАТ "Міський комерційний банк". Зобов`язав Фонд та Уповноважену особу Фонду Тимошенка К. В. виплатити ОСОБА_1 14 727,51 грн, як відшкодування гарантованої суми за вказаним договором строкового банківського вкладу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 квітня 2016 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у травні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року і залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 травня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
26 лютого 2014 року між ПАТ "Міський комерційний банк" та ОСОБА_1 укладено договір строкового банківського вкладу № НОМЕР_1 "Ваш стабільний" на 89 днів (до 26 травня 2014 року), відповідно до якого сума вкладу становила 180 000,00 грн зі сплатою 22,35 % річних.
З матеріалів справи вбачається, що того ж дня позивач перерахував грошові кошти, згідно вищевказаного договору в розмірі 180 000,00 грн, що підтверджується ордером від 26 лютого 2014 року № 2659.
23 травня 2014 року ОСОБА_1 письмово повідомив банк про намір не продовжувати депозитний договір та просив по закінченню його дії (26 травня 2014 року) повернути йому суму депозиту та нараховані відсотки у готівковій формі через касу банку.
Однак, 28 травня 2014 року позивачу було відмовлено у поверненні грошових коштів з посиланням на відсутність готівкових коштів у касі ПАТ "Міський комерційний банк".
З метою отримання належних йому коштів по вказаному депозитному рахунку позивач звернувся до суду, і заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2014 року у цивільній справі № 201/12519/14-ц з ПАТ "Міський комерційний банк" стягнуто на користь позивача грошові кошти, а саме: 180 000,00 грн вкладу за договором строкового банківського вкладу; 23 277,60 грн відсотків за договором банківського вкладу; 1 800,72 грн 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань; 10 980,00 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання; 60 734,77 грн пені. Усього вказаним рішенням з банку на користь позивача стягнуто 276 793,09 грн.
20 листопада 2014 року виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", яким призначено Уповноважену особу Фонду Чернявську О. С.
04 лютого 2015 року ОСОБА_1 направив до Упованоженої особи Фонду лист-звернення з вимогою здійснити відшкодування коштів за депозитним договором та відсотків по ньому в межах гарантованої суми - 200 000 грн, і 26 лютого 2015 року позивач отримав у банку-агенті Акціонерному товаристві "ОТП Банк" відшкодування за депозитним договором в розмірі 185 272,49 грн.
З матеріалів справи також убачається, що 19 березня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк".
Наказом виконуючого обов`язки директора-розпорядника Фонду від 20 березня 2015 року № 103 Уповноваженою особою Фонду призначено Тимошенка К. В.
Вважаючи, що відповідачі протиправно не доплатили йому в межах гарантованої суми відшкодування вкладів грошові кошти у розмірі 14 727,51 грн ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Відмовляючи в задоволенні позову, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що обов`язок зі сплати грошових коштів у розмірі 14 727.51 грн є таким, що виник у відповідача на підставі рішення суду від 02 грудня 2014 року після введення тимчасової адміністрації та має відшкодовуватись відповідачем за рахунок ліквідаційної маси, а тому така сума не підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування вкладів).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.