ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2019 року
Київ
справа №420/1096/19
адміністративне провадження №К/9901/21130/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (суддя - Соколенко О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (суддя-доповідач - Димерлій О.О., судді: Єщенко О.В., Коваль М.П.) у справі №420/1096/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України, що виразилась у пересиланні його звернень від 07 серпня 2018 року, 17 жовтня 2018 року, 18 жовтня 2018 року та 12 листопада 2018 року;
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України розглянути звернення ОСОБА_1 від 07 серпня 2018 року, 17 жовтня 2018 року та 12 листопада 2018 року, відповідно до Закону України "Про звернення громадян";
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 18 жовтня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення позивача від 23 листопада 2018 року;
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України надати відповідь на звернення позивача від 23 листопада 2018 року;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250000 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позовна заява подана ОСОБА_1 в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка на момент її подання не запроваджена, що унеможливлює розгляд позовної заяви, поданої в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача. У зв`язку з цим, суд першої інстанції, позицію якого підтримав і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не може вважатися поданою та підписаною у встановленому законом порядку, а тому підлягає поверненню позивачеві.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на час звернення з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", яка дозволяє учасникам судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду в електронній формі скріплені електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП).
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій повертаючи його позовну заяву, яка подана за допомогою підсистеми "Електронний Суд" та підписана ЕЦП, порушили його право на судовий захист.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 09 жовтня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Від відповідача відзив на касаційну скаргу до суду не надходив, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви вставлені статтею 160 КАС України.
Відповідно до частини другої вказаної статті позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Водночас, у пункті 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" №229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року).